Уроки мислення серед природи

Ірина Семенюк, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне

28 вересня 2018 року  виповнюється 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського, ім’я якого відоме  не лише в Україні, а й за її межами.

Творчість та педагогічну спадщину великого педагога-гуманіста, педагога-практика ХХ століття важко переоцінити. Образ учителя в сучасних умовах зазнає значної трансформації і знаходиться в залежності від соціально-культурних змін, що відбуваються в суспільстві. Гуманістичні ідеї В. О. Сухомлинського – це ідеї майбутнього. Педагогічні надбання Василя Олександровича з кожним роком привертають все більшу увагу науковців як в нашій країні, так і за кордоном. Розроблена українським практиком педагогічна система, збагатила науку новаторськими ідеями й положеннями, значно розширила теорію та освітню виховну практику і була своєрідним революційним етапом розвитку вітчизняної педагогічної думки, що заслуговує сьогодні на нове осмислення.

Навчаючись в Олександрійському педагогічному училищі ім. В. О. Сухомлинського, я мала можливість відвідати Павлиську школу, в якій  працював і творив великий педагог. Спогади про побачене і почуте під час екскурсії музеєм та територією школи досі пригадую до найменших дрібниць. Найбільше закарбувалася в пам’яті «Школа під голубим небом», а ще слова Сухомлинського, прочитані в творі «Серце віддаю дітям», про те, що «…дуже важливо не допустити, щоб шкільні двері закрили від свідомості дитини оточуючий світ » [3, ст. 133]. Тому, працюючи вчителем, часто виходжу зі своїми вихованцями на уроки в шкільних сад, у березовий парк, до ставка, щоб познайомити дітей з навколишньою дійсністю, з явищами природи, тваринним і рослинним світом. Пізнавальну частину «уроків мислення» серед природи чергую з грою. І саме завдяки цьому перед дітьми відкривається прекрасний світ у живих барвах , яскравих та трепетних звуках. Притулившись до верби на березі ставка ми живилися її енергією, а ще кожен бажаючий висловив свої думки на тему «Що я відчуваю, обіймаючи дерево?»

Вивчаючи тему «Сонце», ми спостерігали його через затемнене скло, через гілки дерев, читали вірші, відгадували загадки про сонце, а потім добирали слова, якими можна описати його. Мої першокласники самостійно дібрали 27 епітетів до слова «сонце». І знову підтвердилися слова В. О. Сухомлинського: «Серед природи, багатої на живі образи, легше думається, краще фантазується, швидше добираються слова з найтоншими відтінками» [1, ст. 229]

         Сонячного зимового дня ми вийшли на шкільне подвір’я, щоб дізнатися таємницю сніжинок і знайти відповіді на питання: «Звідки падають сніжинки?», «На що вони схожі?», «Чому не можна зловити сніжинку голою долонькою?». В класі навчилися вирізати сніжинки та прикрасили ними вікна.

Уроки мислення серед природи – один із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності, об’єднаних однією метою. Педагог розглядав природу як джерело знань, пробудження дитячої думки, допитливості, навчання дітей бачити, міркувати.

         Образне бачення світу викликає у дітей бажання передавати почуття краси словом, розвивається зв’язне мовлення учнів та словесна творчість, збагачується словник учнів. Важливим джерелом розвитку творчої дитини Василь Олександрович вважав складання казок. З творами моїх учнів можна познайомитися на блозі «Ідеї В. Сухомлинського в сучасній школі» в розділі «Діти пишуть» https://suhomlinistika.blogspot.com/2017/06/blog-post.html.

         Сам великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок, які пронизані філософією доброти, людяності, легко сприймаються, допомагають дітям пізнати навколишній світ.  Вони вводять дітей у складний світ людських взаємин, спонукають до роздумів, до аналізу вчинків героїв, викликають бажання наслідувати їх або ж, навпаки, чинити по-іншому. За змістом казок діти можуть придумувати власне закінчення казки, створювати малюнки https://suhomlinistika.blogspot.com/p/blog-page_9.html.

         Твори В. О. Сухомлинського  є джерелом творчості і для вчителя. Для перевірки сприймання твору «Восени пахне яблуками» (4 клас) пропоную учням виконати завдання, створене на платформі LearningApps.org, розміщене в розділі «Дидактичні матеріали» https://suhomlinistika.blogspot.com/2018/03/blog-post.html.

Коротенькі казкові оповідки Василя Сухомлинського високоморальні, сповнені любові до рідної природи, до всіх і до всього живого. Вони  є тим благодатним засобом,  за допомогою якого можна забезпечити комплексну реалізацію як навчальних,  так і виховних завдань. Використовуючи казки В. О. Сухомлинського можна побудувати завдання з  літературного читання, української мови,  математики, природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва.

Тож я скористалася літературним спадком В. О. Сухомлинського і підготувала для дітей цікаві завдання за твором «Вранці на пасіці», розміщені за адресою: https://suhomlinistika.blogspot.com/2017/06/blog-post_18.html .

            Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського – цілюще джерело людської мудрості, золоті розсипи педагогічних думок, спостережень, порад для сучасного вчителя. А особливо цінними є «уроки мислення» серед природи. Вони є школою думки, без якої не можливо уявити ефективну розумову працю школярів.  Від любові і бережливого ставлення до всього живого у природі – до любові до кожної людини, до своєї Батьківщини і планети Земля в цілому. Від краси природи – до краси людської душі – головна ідея, що закладена і реалізується під час проведення уроків мислення серед природи.

Бібліографія

1. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1978. – 229 с.

2. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. / В. О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1976 – 1977. – Т.4. – С. 43–127.

3. Сухомлинский В. А. Трилогия, издание второе («Сердце отдаю детям», «Рождение гражданина», «Письма к сыну») / В. А. Сухомлинский. – К.: Радянська школа, 1987. – С.15–234, 235–477, 479–536.