Муржак О.В., вчитель біології навчально-виховного
комплексу "загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів-дошкільний
навчальний заклад" с. Мощене Гайворонського району
Одним
із важливих напрямків національної системи виховання є формування екологічної
культури, гармонійних відносин людини з природою. Проблема бережливого ставлення до природи, охорони
навколишнього середовища, поліпшення екологічної ситуації є досить актуальною
для нашої області, для України і для всієї планети. У формуванні екологічної культури найважливіше місце належить, безумовно,
освіті.
Необхідно
якомога швидше виховати покоління людей з новим екологічним мисленням, які б
свято берегли землю, ліс, воду, повітря, шанобливо і дбайливо ставилися до природи.
Видатний педагог В. О. Сухомлинський
наголошував: "Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ
людини. Тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою – добром,
правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла... Краса природи
виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини". Отже, не
варто переконувати педагогів у важливості спілкування дітей із природою.
"Гадаємо, – писав В.Сухомлинський, – що школа майбутнього повинна найповніше використовувати
для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина
для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати
природні багатства, які маємо".
Всю
навчально-виховну роботу з предмета я намагаюся організувати так, щоб
зацікавити учнів у програмовому
матеріалі, підштовхнути їх до пошуку, творчого мислення і обов'язково вчу
використовувати набуті знання у
практичній діяльності. Допомагає мені в роботі багата і цінна педагогічна спадщина
В. О.
Сухомлинського. У своїй книзі "Сто порад учителеві" великий педагог
говорить: "Я тисячу разів переконувався: однією з причин труднощів, на які
натрапляють діти в навчанні, є те, що знання залишаються часто для них
нерухомим вантажем, нагромаджуються мовби "про запас", "не йдуть
на обіг", не застосовуються... Знання мовби відчужуються від духовного
життя школяра, від його інтелектуальних інтересів. Опанування знань
перетворюється для школярів в обтяжливе, надокучливе заняття, від якого хочеться
швидше звільнитися".
Щоб такого не сталося, я використовую безліч різних
логічних, практичних завдань, організовую, при можливості, ігрові уроки, де
учні переконуються у необхідності знати матеріал і використовувати його.
Урок-гра посідає
одне із провідних місць, сприяє передачі способів набуття знань, досвіду,
колективної і групової роботі. Дидактичні ігри змушують учнів вносити в
пізнавальну діяльність свій досвід і
знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Можна
стверджувати, що гра для дітей – це і навчання, і праця, і серйозна
форма виховання. Недарма В. О.
Сухомлинський приділяв грі значну увагу. І хоча гра, на перший погляд, є розважальною справою, вона має неабиякий
потенціал для формування в учнів не тільки стійких знань, а й моральних
якостей, таких як чесність, порядність, гідність, самооцінка дій, підтримка
товариша. Ігри є однією з найефективніших форм екологічного виховання. За їх
допомогою можна вирішити багато різних проблем навчання і виховання школярів.
Головна
мета екологічних ігор полягає у розвитку
потреби спілкування дитини з природою, оволодінні нормами екологічно грамотної
поведінки, розумінні цінності природи, формуванні потреби природоохоронної
діяльності, відчутті себе частиною природи, Землі та Всесвіту. Наприклад, екологічна гра "Морозиво":
Місце проведення: класне
приміщення.
Матеріали: картки з написом
об'єктів.
Мотивація.
Природа – наш
багатий дім.
Живемо вільно ми у нім.
Питання ж полягає в тому,
Щоб з'ясувати все у ньому.
Таке поставимо питання:
Яке у кого харчування?
Як співіснують кіт й корова?
І в чому тих зв'язків основа?
Сказав Петрусь дружку Данилі:
"Оті коти вже надоїли,
Дахами бродять, ніби плачуть,
В КУТКУ СИДЯТЬ, В коморі, скачуть,
З корови користь всім відома !
Корову краще мати вдома!".
На що Данило відповів:
"Не жить корові без котів".
Чи насправді корова не може обійтись без котів?
Правила. Кожному учаснику гри видають картку з певним позначенням. Учні повинні
утворити ланцюг природних
зв'язків і пояснити
свої дії.
Висновок, який повинні зробити учні, –
зрозуміти складність взаємозв’язків усіх компонентів живої природи.
Відповідь:
коти – миші – джмелі – конюшина – корова – молоко – морозиво.
Серед
практичних занять використовую екскурсії, експедиції з метою вивчення
окремих зоологічних та ботанічних об'єктів. Наприклад, було виявлено і описано
пам’ятку природи місцевого значення - Столітній дуб. Крім того, спеціально були організовані екскурсійні заняття, на
яких розповідалося, як розчищати і впорядковувати джерела; як влаштувати місце
для табору, намету, щоб при цьому не нашкодити природі; як правильно садити
фруктові і декоративні дерева; як поливати дерева; як обрізувати дерева
весною.
"Специфіка
практик полягає в тому, що вони дозволяють спостерігати природні об’єкти,
процеси і явища в динаміці та, відповідно, отримувати більш повне уявлення про
їх узаємозв’язки: саме таким чином закладаються основи екологічного мислення...", – стверджував В. О.
Сухомлинський.
Практичними
заняттями є і спостереження за
природними об'єктами, явищами, збирання відомостей та їх узагальнення, а також
виступи учнів з бесідами і розповідями
перед молодшими школярами, адже вміння
спостерігати В.О. Сухомлинський вважав одним із найважливіших загальнонавчальним
умінням. Навчити учнів самостійно описувати
спостережувальні об’єкти і явища
навколишнього світу – це означає звільнити їх від необхідності механічного
заучування правил і визначень, а також запам’ятовування текстів підручника. Під
час екскурсій привчаю учнів самостійно
спостерігати явища, розпізнавати їх суттєві ознаки схожості та відмінності і на основі цього
формулювати визначення та будувати розповідь.
Діти повинні
вміти розуміти і читати природу для того, щоб навчитися читати книги. Бо
бажання вчитися живе й утверджується тільки там, де книга стала найбільш захоплюючою
духовною потребою школяра.
В.О.Сухомлинський говорив: "Одна з найважливіших
проблем сучасної школи – дати учню життя у світі книг", "Думка,
пробуджена книгою – ніби добре оброблене поле, на яке падає
насіння знань й проростає, дає урожай. Завдяки роздумам над
книгою полегшується засвоєння програмового матеріалу. Чим більше учень міркує
над книгою, тим сильніше в його душі захоплення, пробуджене нею, тим легше йому
вчитися, а не просто зубрити" , – зауважував великий педагог.
Зрозуміло, що читаючи лише підручник з біології, дитина не
стане всебічно ерудованою. Тому слід зацікавити читати багато і діставати від
цього задоволення. Задля цього я не лише
рекомендую учням книги для позакласного читання, а й намагаюся вибрати цікавий
епізод, який би міг заінтригувати їх, або
ж поставити питання перед учнями так, щоб у них виникло бажання перечитати
матеріал. Наприклад, для восьмикласників пропоную оповідання Конан Дойля "Лев’яча грива",
де автор описує медузу ціанею (тема "Різноманітність Кишковопорожнинних",
8 клас).
На
уроках у старших класах практикую
творчу роботу з підручником: перечитайте уважно текст і скажіть, щоб ви
доповнили до прочитаного; які ознаки, з
описаних у тексті, характерні для типу, а які для класу чи ряду тварин та ін. Та
не слід забувати, що робота тільки за підручником веде до втрати інтересу до
книги. Тож необхідна активна розумова діяльність, яка б сприяла міцному
засвоєнню знань. Найефективніша вона при самостійних видах робіт, виконанні
практичних завдань, творчих роботах. Деякі учні складають вірші та казки про
природу, наприклад: " Не губіть красу!", " Пригоди гідри", "Казка
про лейкоцит" та ін. Проблемний підхід до організації уроку теж сприяє
активній розумовій діяльності.
В.О.Сухомлинський
особливо наголошував на тому, щоб розумовій діяльності учнів завжди надавали
дослідницького характеру. Він писав: "Перші уроки мислення мають
починатися не в класі, не перед класною дошкою, а серед природи". Уроки – експедиції слід проводити в певні періоди,
пов’язуючи їх із своєрідним станом природи, наприклад: прихід весни, осінні
пейзажі. Серед об’єктів дослідження важливе місце мають посідати так звані "символи"
рідної природи: дерева, трави, тваринний світ. Це значно наближує дітей до
природи, зміцнює зв’язок із рідним краєм.
Пізнання довкілля допоможе змінити наші погляди і
дії, щоб у майбутньому ми не перетворилися на руйнівників біосфери, частинкою
якої є самі. І святий обов’язок дорослих навчити дітей дивитись і бачити красу
навколишнього світу, створити для них можливості одержувати нові враження,
проявляти милосердя, співчуття до всього живого, виховувати готовність прийти
на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди. У вирішенні цих завдань мені допомагає спадщина В.О. Сухомлинського.
Так ігри є однією з найефективніших форм екологічного виховання. За їх допомогою можна вирішити багато різних проблем навчання і виховання школярів. Я також вважаю, що святий обов’язок дорослих навчити дітей дивитись і бачити красу навколишнього світу, створити для них можливості одержувати нові враження, проявляти милосердя, співчуття до всього живого, виховувати готовність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.
ВідповістиВидалитиЩиро вдячна за змістовну статтю! Здоров’я, творчих злетів шановна сестричко!
Так,ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно.Дякую за коментар.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити"Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини" - ці слова видатного педагога актуальні і сьогодні, і не лише на уроках біології. Дуже добре, що Ви приділяєте екологічному вихованню учнів велику увагу. Успіхів!
ВідповістиВидалитиДякую. Екологічне виховання завжди є одним із пріоритетів у діяльності вчителя біології, тому я намагаюся відшукувати нові форми та методи роботи з учнями. І в цьому мені допомагає педагогічна спадщина Великого Педагога.
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиРозвиток людства нерозривно пов’язаний з еволюційним розвитком природи. Зміни, що відбуваються у навколишньому природному середовищі на сьогодні створюють реальну загрозу для існування майбутніх поколінь. Досить гостро постає проблема взаємодії «людина – природа», вирішення якої цілком залежить від кожної людини, від її усвідомленого розуміння, що природа – це невичерпне джерело життя.
ВідповістиВидалитиТому ваша робота заслуговує певної уваги та має велике значення у екологічному вихованні дітей. Дякую за Вашу роботу.
Ідеї Василя Сухомлинського дають великий потенціал до діяльності, надихають на нові творчі успіхи.Дякую за позитивну оцінку моє роботи.
ВидалитиОльго Василівно, з великим бажанням відвідуємо Ваші уроки. Цікаво, змістовно, грунтовно. Ви - наш найкращий педагог.
ВідповістиВидалитиУчні 8-го класу.
Це найкраща оцінка моєї роботи. Дякую.
ВидалитиШановна Ольго Василівно, з великим захватом прочитала Вашу статтю - настільки цікаво, неординарно та плідно проходять Ваші уроки. Ніби подумки переносишся на Ваше заняття. Ви дійсно педагог, який любить дітей, свою роботу. Звичайно ж, ідеї Василя Олександровича надзвичайно актуальні і в наш час, коли екологічна ситуація вкрай критична, рівень забрудненості зріс до критичних позначок, і в даному випадку нашу планету врятує не технічний прогрес, а любов до природи, до оточуючих. На Ваших уроках Ви дійсно формуєте ключові компетентності у дітей, особливу увагу приділяючи екологічному вихованню та розвитку духовності.
ВідповістиВидалитиЩиро дякую Вам, Ольго Василівно, за Вашу кропітку працю. Натхнення та успіхів на педагогічній ниві!
Щиро вдячна Вам, Маріє Василівно, за оцінку моєї педагогічної діяльності. Ідеї Василя Сухомлинського особливо актуальні сьогодні і, тому як не нам, педагогам, потрібно доносити їх до учнів, до батьків. Вам також бажаю успіхів. Дякую.
ВідповістиВидалитиШановна Ольга Василівна, добре, що Ви навчаєте дітей дивитись і бачити красу навколишнього світу, створюєте для них можливості одержувати нові враження, проявляти милосердя, розвиваєте в учнів співчуття до всього живого, виховуєте готовність прийти на допомогу природі, охороняти її.Ви дійсно формуєте ключові компетентності у дітей, особливу увагу приділяючи екологічному вихованню. Дякую Вам.
ВідповістиВидалитиБуга В.Г.
Дякую за коментар. Буду працювати і далі у цьому напрямі. Успіхів і Вам, колего.
ВідповістиВидалитиПізнання довкілля допоможе змінити наш світогляд, щоб у майбутньому ми змогли зберегти природу хочаб такою, яка зараз вона є, щоб ми не перетворилися на руйнівників біосфери, частинкою якої є самі. Ваші уроки, те, що Ви доносите Вашим учням - дуже важливе для нас, для природи. Успіхів Вам у подальшій роботі. Кузнєцов С.В.
ВідповістиВидалитиДякую. Так, природа являється важливим джерелом виховання, на що завжди наголошував В. Сухомлинський, потребує дбайливого ставлення до себе, тому і намагаюся сповна використовувати його ідеї.
ВидалитиДуже цікавий і актуальний в наш час урок. На жаль, не всі це розуміють, але ми повинні самі змінюватись на краще, берегти природу для наших дітей. Дякую за Вашу працю.
ВідповістиВидалитиДякую за коментар.
ВидалитиСпадщина В.О.Сухомлинського актуальна у вивченні всіх шкільних дисциплін, а у вивченні біології особливо. Адже людина і природа єдине ціле. Всі форми і методи роботи, які ви, Ольго Василівно, використовуєте доводять -що ми частина природи, яку слід любити та берегти
ВідповістиВидалитиІрина Родікова
Дякую, Ірино Юхимівно. Так природа великою мірою впливає на людину. Якщо ми впливаємо негативно, то такий самий, а можливо, і більший негативний вплив зазнаємо у відповідь. Бережімо природу, виховуймо майбутнє покоління, яке буде жити у злагоді з навколишнім світом, не буде шкодити довкіллю. Педагогічні ідеї Василя Сухомлинського спонукають до творчості
ВідповістиВидалитиІдеї В.О.Сухомлинського актуальні у наш час в охоронні довкілля. Добре, що Ви на уроках приділяйте цьому питанню велику увагу. Успіхів.
ВідповістиВидалитиДякую. Спадщина Василя Сухомлинського є життєдайною силою відродження національної школи.
ВідповістиВидалитиОльга Василівна - найкращий вчитель!
ВідповістиВидалитиУчні 8 - го класу.
Автор видалив цей коментар.
ВидалитиДякую
ВидалитиІдеї В.О. Сухомлинського успішно переймає молоде покоління вчителів . Кожне слово Василя Олександровича знаходить відгук в серцях педагогів. В статті Ольга Василівна поділилась власним досвідом формування пізнавальної активності учнів, створення позитивного настрою та інтересу до уроків біології. Бажаю успіхів.
ВідповістиВидалитиДякую. Думаю, що в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського будуть черпати ідеї не одне покоління вчителів.
ВідповістиВидалитиДякую, Ольго Василівно, за змістовну та актуальну статтю.Проблема екології ,мабуть,існуватиме доти,доки буде людство жити на планеті Земля.
ВідповістиВидалитиНе варто переконувати педагогів у важливості спілкування дітей із природою, у важливості екологічного виховання - це випливає із реалій сьогодення, тому, мабуть у діяльності кожного педагога на кожному уроці актуальним є збереження довкілля. Дякую за коментар.
ВідповістиВидалитиДякую.Так дійcно, пізнання довкілля допоможе змінити наші погляди. Творчих Вам успіхів у Новій українській школі!
ВідповістиВидалитиЯ думаю, що Нова українська школа буде грунтовно основуватися на ідеях В.Сухомлинського. Дякую за коментар.
ВідповістиВидалитиОльго Василівно - тільки вперед! До перемог!
ВідповістиВидалитиУчні 9 - го класу.
Дякую
ВідповістиВидалити