Мудре слово наставника

Поліщук О.І., вчитель української  мови та літератури навчально-виховного комплексу "загальноосвітній навчальний заклад І–ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад" с. Мощене Гайворонського району

         Не одне покоління дітей навчалося за принципами навчання та виховання видатного педагога, науковця з Кіровоградщини – Василя Олександровича Сухомлинського, ім’я якого стало відомим далеко за  межами степового краю.

Хтось може зауважити, що сучасне життя вимагає нових методів та прийомів навчання та виховання. Чому можна вчитися у радянських вчителів, перед якими ставилися інші завдання, інші вимоги?

         Вивчаючи художні та наукові роботи педагога, можна переконатися у тому, що праці є актуальними і сьогодні, бо вчать дітей мислити, робити висновки, розвивати творчі здібності.

         Василь Олександрович у своїх наукових працях неодноразово звертався до питання вивчення  мови у школі. Він говорив : "Батьківщина – це твоє рідне слово. Знай, бережи,збагачуй  велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову. Це – мова великого народу, великої культури. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя – Левицького і Коцюбинського. Українська мова живе в українських піснях твого народу".

         Рідне слово є тим невичерпним джерелом, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, своє село і місто,про весь свій край.

         Вчений – педагог розглядає рідну мову як провідний предмет у системі вивчення навчальних дисциплін. А це означає, що успішне оволодіння учнями мовою значною мірою позитивно впливає на засвоєння знань з інших предметів.

         Важлива особливість методичної системи Сухомлинського – дотримання чіткої наступності й послідовності при вивченні рідної мови. Значну увагу приділяв і урокам розвитку мовлення.

         Високої результативності при вивченні мови можна досягти, коли дитина з раннього дитинства розмовляє української мовою вдома, у садочку, школі.

         На уроках мови вимагав від учнів написання без помилок навіть при вивченні нового матеріалу. Вважав, що учень стане грамотнішим, коли на заняттях не допускатиме помилок. Перевчити набагато важче, ніж навчити.

         Значну увагу приділяє наставник і читанню. У книзі "Сто порад учителю" неодноразово наголошує, що успішне навчання неможливе без уміння учнів читати: читаючи думати й думаючи читати.

         Та не лише на зусилля дітей вважав Василь Олександрович. Навчаючи творчості, писав: "По- справжньому надихнути на творчість може той учитель, який сам уміє творити. Творчість породжується творчістю".

         Педагогічна спадщина педагога – невичерпне джерело методичної думки, що не стирає час. Тільки треба її як слід опанувати й уміло використовувати в сучасній школі.