Сучасний урок словесності як твір мистецтва

Оксана Пашко, вчитель української  мови та літератури Гайворонського навчально-виховного об`єднання №2 «Загальноосвітня школа – гімназія І-ІІІ ступенів»

Сучасний урок - це твір мистецтва,

де педагог уміло  використовує всі

можливості для розвитку особистості учня.

М.Ебнер-Ешенбах

     Могутня  сила  слова…Воно  примушує  людину відчути всю гаму людських  почуттів, розкриває обрії науки та мистецтва, минулого  й  майбутнього. Досвід роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета навчання. Мова і література вивчаються в школі не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему й ідею всіх вивчених творів. Перед собою ставлю інше завдання – навчити дитину жити, думати, розуміти мовні правила, вміти користуватися ними, володіти усним та писемним мовленням.

     Спадщина Василя Сухомлинського надзвичайно багатогранна, та в центрі його уваги передусім — дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності. У процесі роботи намагаюся виховувати в учнів цікавість до вивчення української мови та літератури, вміння відчувати красу рідного слова, шанобливо ставитися до звичаїв і традицій нашого народу. «Любов до Батьківщини, - писав В. Сухомлинський, - неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним , як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені» [1; С. 47].

      Завдання філолога – вчити дітей любити чарівну й співучу мову, учити їх самостійного мовлення. Учитель повинен бути в постійному пошуку нового, цікавого, нестандартного.

      «Дитина від своєї природи, - писав В. О. Сухомлинський, - допитливий дослідник, відкривач світу.»[2; С. 32] Зважаючи на це, на уроках мови використовую краєзнавчий матеріал, що забезпечує формування рис громадянина, виховання любові до малої батьківщини: навколишньої природи, пам’яток минувшини, що роблять рідні місця неповторними. ( «Краса природи рідного краю», «Видатні люди Прибужжя», «Назви вулиць розповідають».)

     На уроках повторення відомостей з орфографії буде цікаво простежити, як фонетичні зміни в словах зумовили написання географічних назв на карті Гайворонщини.

Повторення відомостей з орфографії

      Варіант 1

      Завдання. Вставити, де треба, пропущені букви і буквосполучення. Розкрити дужки. Визначити частини мови. 

    (Г,г)айворонщина - один із мал...вничих куточків (К,к)іровоградської області - мала перлина Кіровоградщини. Вона  дивит..ся син..ю ставків, тихо ш..поче налитим колосом та пол…вою травою, лунає  в небі пісн..ю жа..воронка, лине  до Чорного  моря (тихо)плинною річкою  Півден..ий  (Б,б)уг.

      Варіант 2   

      Півден..ий  (Б,б)уг  по  праву  вважають  окрасою  і  візитною  карткою  Гайворон..ини. (Тихо)плин..о, протягом  багат..х  віків  н..се  він  свої  води  до  Чорного  моря. Хвилястою  блакитною  стрічкою  перетинає  наш  район  із  (П,п)івнічного  заходу  і  далі  струменить  на  (П,п)івденний  схід.  Мальовничі  береги  цієї  ріки  утворюють  скелі,  а  то  й  каньйони,  долини, де  з  весни  і  до  пізн..ї  ос..ні  буяє  різнотрав’я  та  суцві..я  поширених  і  рідкісних  квітів.

    Наслідуючи В.О.Сухомлинського,намагаюсь виховувати любов до рідного краю, до України, почуття власної гідності. Уроки   української   літератури  стають бажа­ними тоді, коли  там цікаво. Навчання має захоплювати, приносити радість, задоволення. Практикую  уроки-екскурсії. («Стежками Івана Сірка»).

      Під час вивчення розділу «Лексикологія» ,опрацьо­вуючи загальновживані і діалект­ні слова, професійні і запозичені слова, намагаюся також зацікавити учнів цікавими мовними матеріа­лами, тобто після кожної вивченої теми використовую мовні загад­ки, ребуси, кросворди, шаради. Це дає мож­ливість  уникати одноманітності навчальної праці, а головне, зацікавлює учнів. У середніх  класах  проводжу  фізкультхвилинки. На  відміну  від  традиційних, це не  лише  перепочинок, а й навчання. Виконуючи  різноманітні  рухи,  учні  таким  чином  демонструють   своє  розуміння    теми  уроку. Неправильний  рух свідчить про  помилку.

      Під час вивчення складних речень у старших класах увагу звер­таю на роботу в групах. Вважаю, що саме в групах учні роблять кроки до толерантного спілкування, виховується в них повага до особистості, виробляється вміння цінувати думку опонента, переконливо доводи­ти істину, виявляти наполегливість  в обстоюванні своєї позиції. На мою думку, спілкуючись у гру­пі, учень не тільки вчиться сам, а й вчить інших. Тут панує високий рівень інформації. Адже, працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні розвивають мислен­ня й уяву, виявляють творчі мож­ливості.

     Заохочуючи учнів творчо й логічно мислити, влаштовую виставки  дитячих робіт. Назву виставки визначає поставлена мета: «Пробуємо  перо». Часто твори   учні власноруч   ілюструють малюнками.

      Працюючи з дітьми, намагаюсь створити необхідні комфортні умо­ви для їхнього розвитку, підвищення якості знань на підставі особистіс­но орієнтованого підходу, творчої ініціативи, вироблення активної життєвої позиції. Але основну мету своєї роботи  вбачаю в тому, щоб навчити кож­ного бути Людиною, адже знання без людяності нічого не варті.

         

Бібліографія

1.     Сухомлинський В.О.  Слово рідної мови // Українська мова і література в школі. – 1968. - № 5.

2.     Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в п’яти томах. – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 3.