Педагогічні ідеї Василя Олександровича Сухомлинського у роботі шкільного методичного об'єднання вчителів гуманітарного циклу

Замула Л. М., керівник методичного об'єднання, вчитель української мови         та літератури загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району

У загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів с.Могильне самовіддано працюють творчі люди, які використовують у своїй роботі всі найкращі надбання педагогіки. Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського є національним скарбом для справжнього вчителя–творця, учителя–новатора, який любить свою професію, у кожній дитині  бачить неповторну особистість.

 В. Сухомлинський є справжнім наставником,  до якого можна звернутися в будь–якій педагогічній ситуації, і обов'язково знайдеш пояснення і вичерпну відповідь на запитання,  яке тебе хвилює на даний момент.

      Дуже цінними  є думки, які ми використовуємо у своїй роботі, що "кожна дитина – художник", " добра дитина не падає з неба, її треба виховати", "у дитинстві людина повинна пройти емоційну  школу –  школу виховання добрих почуттів"... та багато–багато інших дуже цінних думок і почуттів.  Перш ніж навчати дітей, за словами Василя Олександровича Сухомлинського, потрібно зрозуміти і дослідити душу вихованців, їх проблеми, фізичні та психологічні. Ці настанови і поради ми намагаємося у своїй роботі завжди використовувати.

      У третьому томі праць великого педагога у розділі "Природа – джерело здоров'я" Василь Сухомлинський радить більше перебувати на свіжому повітрі, спілкуватися з природою. Учителі нашої школи часто проводять уроки спілкування з природою. На території школи є чудовий березовий парк, де можна часто помітити наших педагогів разом з вихованцями. Тут ми готуємося до уроків розвитку зв'язного мовлення, ведемо підготовчі роботи до написання творів–описів, складаємо вірші, малюємо словесні пейзажі. Помітивши, що дитячі щічки стають рум’яними, розуміємо, що вони краще сприймають вчителя, виразнішими є слова, контрастнішими є думки.

         Дуже часто вчителі відвідують місце при долині, де б’є цілюще джерело. Воно знаходиться неподалік нашої школи. Та невимовна краса, яка захоплює дітей, є дуже важливою складовою таких уроків–екскурсій. Це є перевагою сільської школи, яка має свої особливості в розташуванні. Тут неподалік і поле, і долини, і горбочки, і парки. Це сприяє естетичному вихованню наших школярів.

         В. О. Сухомлинський, маючи особливий талант, створив цілу педагогічну систему нашого часу, зокрема у вивченні української мови. Учителі української мови часто звертаються до праць великого педагога. Цінними є  його слова, які він говорив молодим: "Батьківщина –  це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову.  Це мова великого народу, великої культури. Українською мовою написані великі невмирущі твори І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, І. Нечуя–Левицького, М. Кропивницького. Українська мова живе у прекрасних піснях твого народу".

         "Любов до Батьківщини, – пише В. Сухомлинський, – неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич, відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як чесним ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду і племені". Ці цитати є дуже вагомими, їх використання в навчальному процесі допомагає виховувати найкращі людські цінності, здобуті поколіннями.

         Надзвичайно цінними є думки Василя Олександровича про культуру мовлення, що виховується саме в школі, яку любовно педагог називає "духовною колискою народу", "найважливішим вогнищем мудрості народу".

 У поняття культури мовлення педагог вклав великий зміст. Це – складова частина навчання мови. Основна мета його – озброїти учнів умінням правильно висловлювати свої думки як в усній, так і в письмовій формах.

         У нашій школі дуже цінують ті принципи В.О. Сухомлинського, де йдеться про те, що культуру мовлення слід базувати на міцній психолого–педагогічній основі. За стан роботи над культурою мовлення учнів у школі відповідає ввесь педагогічний колектив, бо, на думку вченого, кожен учитель незалежно від того, який предмет він викладає, повинен бути і словесником.  Так, як і радив Сухомлинський, у нашій школі ми прагнемо, щоб діти змалку і в школі, і поза нею вчилися дорожити кожним сказаним словом, шануючи його. "У школі не повинно бути  пустослів'я і пустозвонства, –  застерігає В.Сухомлинський, –  бережіть слова!... Спонукайте дітей висловлювати свою думку. Не допускайте, щоб високі, святі слова перетворювалися на розмінну монету... Нехай кожне слово, вимовлене у школі, дає плід, а не залишається пустоцвітом".

         За порадами Василя Олександровича ми велику увагу приділяємо виробленню у дітей звички і потреби користуватися словами ввічливості. На думку вченого, уміння користуватися словами добрих побажань у живому щоденному спілкуванні є невід'ємною ознакою мовно–етичної культури і водночас тим елементарно–людським, без чого нам загрожує невігластво.

         Вживання слів типу "бажаю тобі всього доброго", "бажаю тобі добра і щастя", "доброго вам здоров'я", "будь ласка" та ін. педагог бачив не тільки вияв ввічливості, а справжню людську сутність, багатство та щедрість душі людини.

         Якщо учень має високу культуру мовлення, як правило, він добре вчиться. Василь Олександрович Сухомлинський писав: "Вихованці можуть успішно вчитись, коли вони вміють спостерігати, думати, висловлювати думки, читати, писати, думаючи, читати і читаючи думати".

         На високе місце в методиці розвитку культури мовлення і розвитку зв'язного мовлення педагог завжди ставив словесну творчість учнів.  На його думку, це могутній стимул духовного життя дитини, високоефективний засіб розумового розвитку, джерело натхнення у самовираженні і самоутвердженні особистості. Ідеї педагога вдало утверджуються в нашій школі. Учні складають вірші, казки, пісні та стають чутливішими до живого слова і краси.

         Протягом багатьох років В.Сухомлинський вів невтомну і багаторічна діяльність у царині мовно–педагогічної культури. Він розширив горизонти шкільної методики розвитку мовлення, показав взірець свіжого й оригінального підходу до розв'язання проблеми оптимізації мовної культури у школі.

         Здійснювати моральне та людське виховання вчителям нашої школи допомагає використання творчої спадщини Василя Сухомлинського на уроках. Наприклад, епіграфом до уроків зарубіжної літератури, української літератури наші вчителі використовують такі вислови:

         – Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови (5 кл. ЗМ. Створення власної казки).

         – Людина сама штовхає себе в прірву самотності, якщо нема в її душі того святого вогника, без якщо щастя неможливе, вогника любові до людей (6 клас. Образ Скруджа в оповіданні Діккенса "Різдвяна пісня у прозі").

         – Усі блага і радощі життя створені працею і тільки працею (6 клас. Образ Робінзона Крузо в однойменному романі Д. Дефо).

         –  Байдужість – душевна сліпота (11 клас. Стосунки в родині Замзів у творі Ф.Кафки "Перевтілення").

         –  Жорстокість – це слабкість, помножена на підлість (11клас. Образ В.Лободи в романі "Собор"  Олеся Гончара)

         – Є тільки дві форми життя: гниття і горіння.  Боязливі і жадібні вибирають першу, мужні – другу. ( 11 клас "Тигролови" І.Багряний).

         –  Ніхто не зможе виховати людину, якщо вона сама себе не виховає (До багатьох творів.)

         –  Людина народжується не  для того, щоб безслідно зникнути нікому не відомою порошинкою, а для того, щоб залишити після себе слід вічний (До багатьох творів.)

         Використовуються на уроках такі завдання, як прочитання казок Сухомлинського і порівняння їх із творами інших письменників. Діти шукають спільне і відмінне у цих творах, заповнюють таблички з колонками "Спільне" і "Різне".

         У 6 класі при вивченні теми "Антитеза як засіб і композиційний прийом"  вчителі–словесники нашої школи вдало використовують текст Добротворця "Дві матері", який дуже яскраво ілюструє дві протилежності. Цей текст і багато інших казок, легенд, оповідань В.Сухомлинського використовується для відтворення тексту. Діти залюбки працюють з яскравими і повчальними завданнями з використанням творів  педагога.

         На уроках англійської мови вчителі нашої школи використовують тексти казок, легенд Василя Олександровича для перекладів. Є збірочка перекладених дітьми казок Сухомлинського англійською мовою.

         При вивченні епістолярних творів яскравим прикладом слугують "Листи до сина"  В.Сухомлинського. Це є органічним продовженням думок педагога про виховання молодої людини. У "Листах до сина" розповідається про громадянське, і моральне, і фізичне становлення юнака, бачення ним навколишнього життя, – проблем, що хвилюють молодь наших днів. Тому це є дуже цінним матеріалом у підготовці і проведенні виховних годин у середній і старшій школі. Наші педагоги успішно використовують цей матеріал у такому  досить делікатному і відповідальному завданні – виховати порядну людину.