Використання гуманістичних ідей В. О. Сухомлинського

Мальована Світлана, заступник директора з навчальної роботи Заваллівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Гайворонського району

В даній статті йдеться про педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського з точки зору гуманістичного підходу.

«Виховання серця – це цілий світ турбот і тривог, про які ми, дорослі, ніколи не повинні забувати. Я бачу своє найголовніше виховне завдання в тому, щоб у дитячій душі стверджувалися співчуття, жалість, доброта до всього прекрасного, що є у світі, і насамперед до людини», –  пише великий педагог у своїй книзі «Сто порад учителеві» [1, 114]

Перше, що відчуваю, коли чую про В. Сухомлинського, це гордість за нашу Кіровоградщину, за те, що в нашому краї є багато видатних людей, визнаних не тільки українцями, а й іншими народами.

А В. О. Сухомлинський, в якого через увесь педагогічний, багатогранний і творчий спадок проходять ідеї гуманізму, який наголошував на піклуванні людини про людину, відповідальності людини за людину, відповідальності людини перед людьми [2, 61], є всесвітньо відомим вчителем. Він вчить доброзичливо ставитись до людей, до колективу, до живих істот, до суспільства, допомагати один одному, співчувати, співпрацювати. І тоді буде гармонія в колективі, людські стосунки будуть відзначатись культурою і спостерігатимемо культуру розуміння особистістю своєї ролі в цих відносинах.

В. О. Сухомлинський вчить, що гуманність – це справедливість, доброзичливість і чуйність, поєднання поваги й довіри до дитини з розумною й тактовною вимогливістю [3, 218]. Гуманністю буде те, що педагоги будуть піклуватися про духовне збагачення учнів, допомагати вихованцям реалізуватися у стосунках: людина – природа, людина – навколишнє середовище. Його ідеї гуманного виховання полягають у тому, що у цьому процесі немає головного і другорядного, що виховання – це людинознавство.

В. О. Сухомлинський був не тільки теоретиком в питанні дослідження необхідності гуманізації освіти, а й створив умови в своїй Павлиській школі для   здійснення добра іншим людям і життя без покарань.  

Його ідеї допомагають розв’язувати сучасні проблеми виховання громадянина України і в нашій школі, адже твердження В. Сухомлинського про виховання почуття власної гідності, самоповаги, намагання стати кращим сьогодні, ніж був вчора залишаються актуальними і тепер.

Творче осмислення спадщини В. О. Сухомлинського як вчителя, на мою думку, зможе допомогти успішно вирішити проблему виховання толерантності, духовної культури, моральності, духовності, гуманізму. Адже Закон України «Про освіту» в статті 6 визначає, що засади і принципи політики держави у сфері освітньої діяльності є такими: людиноцентризм; демократизм; гуманізм.

 Бібліографія

1.     Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. - т. 2. - К.: Радянська школа, 1988  

2.     Сухомлинский В. А. Потребность человека в человеке / В. А. Сухомлинский. – 2-е изд. – М., 1981

3.      Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. Розмова з молодим директором / Вибрані твори 5 т. – т. 4 - К.: Рад. школа, 1977 

4.     Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1971