Використання педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського на уроках географії

Юлія Іщук, вчитель географії Гайворонської філії №1 Гайворонського НВО №2 «ЗШ І-ІІІ ступенів»

За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі зірку і посилає до дитини ангела - охоронителя. Уві сні ангел цілує дитину тричі: в чоло, щоб вона зростала розумною, в личко, щоб була красивою, в груди – аби здоров’я, любов та доброту вселити в її тіло, серце та душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина -  індивідуальність, особистість.

Василь Олександрович вважав: «Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». А де ж це можна краще зробити, як не в школі!

Учитель – це перший світоч в інтелектуальному розвитку школяра. Учитель повинен пробуджувати в дитини жагу до знань і повагу до науки й освіти. Працю вчителя ні з чим не можна порівняти, адже немає жодної професії, яка б була настільки важливою. [ 1]

         Аналіз творів В.О.Сухомлинського доводить, що  вчитель – це не тільки той, хто передає учням знання та вміння, це передусім той, у кого дитина, як у батька і матері, навчається жити – наголошував педагог. [ 5]

Відомий педагог мав своє бачення щодо того, як зацікавити учнів навчатися. Він говорить, що для того, щоб дітям було цікаво навчатися, не потрібно обов’язково робити кожен урок цікавим, не потрібно розважати дітей і вигадувати щось незвичайне. Секрет інтересу не в цікавості, а в успіхах дітей, у їх відчутті росту, руху, осягнення складного. Радість там, де дитина вчора не розуміла, а сьогодні може зрозуміти ще більше. Щастя там, де вчора вона не могла чогось робити, а сьогодні навчилася [4]. Парадоксальність думки у тому, що для того, щоб діти добре навчались, їм потрібно добре навчатися. Але в цьому і полягає уся складність педагогічної справи. Інтерес до навчання є тільки там, де є натхнення успіху, ось-ось буде досягнутий.

Загальна мета географічної освіти в сучасній школі - формування в учнів системи поглядів, принципів, норм поведінки  по відношенню до географічного середовища. Результатом  шкільної  географічної освіти повинна стати внутрішня пізнавальна установка особистості на засвоєння цілісних географічних знань.

Головним завданням  учня навчання географії в школі є:

- формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля – від  вивчення рідного краю  і держави до пізнання глобальних законів і процесів;

- розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних і соціальних проблем;

- розкриття ролі географії в житті суспільства та у забезпеченні раціонального використання природного, трудового та матеріально-ресурсного потенціалу територій (країн, материків, окремих регіонів тощо);

- виховання національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, грамотної людини, гуманіста і природолюба;

- вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання та користуватися джерелами географічної інформації;

- розвиток у школярів причинного, геопросторового мислення, розуміння доцільності науково обґрунтованого підходу до природокористування, системної єдності довкілля, людини та її діяльності у територіальному аспекті;

- розвиток творчого мислення в процесі вивчення географії.

Сучасний урок передбачає визначення разом з учнями особистісно-значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку. На це вказував В.О.Сухомлинський. [5] Пристрасне бажання вчитися, усвідомлення мети навчання-найважливіший стимул навчальної діяльності учнів. Тому залучаю учнів до визначення мети уроку, націлюю їх на те,що дасть цей урок для їхнього майбутнього життя.

Вивчаючи в 8 класі тему: «Населення України» проводжу урок-дискусію. Готуючи учнів до її проведення, формую особистісно значущу для учнів мету,  медотом проблемного питання: «Чому зменшується кількість населення України та причини?». Виступаючи, учні аналізують, як змінювалася кількість населення починаючи з 60-тих років, шукають причини зменшення населення, тобто розв’язують проблему.

Сьогодні одним із найголовніших завдань сучасної школи є розвиток в учнів самостійності і здатності до самоорганізації. Школяр повинен уміти самостійно отримувати інформацію, обробляти її, аналізувати результати обробки. [ 5] Сучасне навчання має орієнтуватися на інтереси і потреби учнів, ґрунтуватися на особистому досвіді дитини. Учень повинен бути не об'єктом педагогічного впливу, а повинен бути суб'єктом пізнавальної діяльності. Саме тому, результатом роботи вчителя повинна бути активна, творча діяльність учня, далека від простої репродукції. [ 1]

Важливо навчити учнів самостійно добувати знання, і  тому використовую на своїх уроках технології проблемного навчання. Методами цього навчання є: проблемне викладання матеріалу, частково-пошуковий, пошуковий  та дослідницький методи. Ці методи відрізняються рівнем пізнавальної самостійності та активності учнів. 

Найчастіше я формулюю проблему, а учні самостійно її вирішують. Наприклад, при вивчені  материка Антарктида, 7 кл., учні обговорюють  такі проблемні питання: Чому вчені багатьох країн вивчають цей непривітний суворий материк? Чому в Антарктиці заборонено господарську діяльність і воєнні дії?. Вивчаючи тему: «Поверхневі води Африки» можна розглянути таке проблемне питання: Чому використання водних ресурсів на материку Африка гостра проблема?

Під час обговорення проблеми, учні висловлюють різні припущення, висувають ідеї, пропозиції і часто помилкові, потім я допомагаю їм при вирішені цієї проблеми.

         Роботи видатного  українського педагога можна  використовувати і під час вивчення   різних  тем  з  природознавства  і географії. Казки, оповідання, етюди, які вчитель  використовує  у  своїй  розповіді, допомагають  донести до  учнів розуміння тих природних  явищ, які важко уявити. Поетичні  образи підводять учнів   до  висновків, підводять їх  до розуміння   причинно-наслідкових  зв’язків у природі. [4] Всеосяжна, багатоаспектна творча  спадщина В. О. Сухомлинського з  роками не втрачає своєї  актуальності, а відкривається все новими і новими гранями.

Педагогічні казки В.О. Сухомлинського - не тільки відкривають казкові образи, а й не замінене джерело виховання. Казки – це вічна мудрість життя, вони спонукають думати та робити висновки. [ 3] Вивчаючи тему: «Світлові явища» в 5 класі з природознавства, можна використати казку В. О. Сухомлинського «Сонячний зайчик»

Перед учнями ставиться завдання:

•        Пояснити причини утворення сонячних зайчиків;

•        Чому зайчик сказав, що вночі він піде до своїх зайченят?

Під час вивчення теми «Небесні тіла», «Місяць – супутник землі», звернемося до оповідання «Місяць у ночвах». [ 2]

Дуже багато матеріалу можна взяти з оповідань, казок, етюдів, під час вивчення теми «Гідросфера». Це такі оповідання: «Як річка розгнівалась на дощик», «Гомінкий струмок і мовчазна річка», «Річка і ставок». Коли мову ведемо про роботу річки, скористаємось рядками казки «Камінь і струмок».

Вивчаючи тему в 6 класі «Живлення та режим річок, робота річок»  доречно використовувати оповідання В. О. Сухомлинського «Як ріка розгнівалась на дощик».

А скільки цікавого можна взяти з творів  В. О. Сухомлинського  «Туман над ставком», «Ранковий вітерець», «Крапля роси», «Краплини роси», під час вивчення тем «Атмосфера», «Вологість повітря», «Вітер» [4]

В.О.Сухомлинський звертався до ігор і це давало можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оцінювати. В той же час, практика сучасної школи вказує на наявність невикористаного потенціалу дидактичної гри у навчально-виховному процесі. Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. [ 1]

На уроках географії я використовую різноманітні дидактичні ігри та    

географічні задачі. Наведу  приклади деяких з них.

Ігри-загадки. Цю форму ігор  можна використовувати майже на кожному уроці в 6-7 класах. (додаток1) Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити географічні назви та поняття. Географічні задачі. Пропонуємо вашій увазі  задачі, які можна використовувати, вивчаючи теми «Літосфера», «Атмосфера».(додаток2) Їх виконання дасть можливість не лише закріпити знання теоретичного матеріалу, отримані на уроках, а й сформувати вміння й навички, необхідні в подальшому житті та діяльності.

Задачі передбачають таку мету:

• формувати практичні вміння й навички;

• розвивати логічне просторове мислення;

• формувати пізнавальні інтереси;

• розвивати активність, цілеспрямованість і наполегливість;

• виявляти й заохочувати здібних школярів;

• готувати учнів до конкурсних випробувань.

 «Що єднає?» Що єднає одну з форм рельєфу в Африці (географія), «Пісню про нібелунгів» (зарубіжна література), та «Міф про золоте руно» (історія)?

Відповідь: В Африці є Драконові гори, а в «Пісні про нібелунгів» і в «Міфі про золоте руно» дійова особа -  Дракон. Отже, єднає Дракон.

Використовую різні типи запитань в ігровій формі. Прикладом є гра «Вірю чи не вірю».(додаток 3)

Пропонуємо застосувати кросворди на уроках географії  як вид навчально- ігрової діяльності. Це дозволяє  встановити пізнавальний інтерес та позитивний мотив до навчання. (додаток 4)

Вчителям України, слід вчитися і використовувати спадщину В.О.Сухомлинського, бо вона ґрунтується на ідеї всебічного розвитку особистості: інтелектуальному, духовному та фізичному, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати, аналізувати та порівнювати. Адже творчі учителі спроможні реалізувати поставлене суспільством перед школою завдання: сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати власну позицію, адаптуватися до умов життя, тобто бути людиною компетентною, успішною і сприяти розвитку суспільства.

Бібліографія

1.      Безносюк О.О. В.О. Сухомлинський про відповідальність у науково- педагогічних дослідженнях [Текст] // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. – Полтава : ПДПУ, 2005. – Вип. 5 (44). – С. 267- 274.

2.      Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – К.: Рад. школа, 1977. – Т.3 – 670 с.

3.      Сухомлинський В.О. Вічна тополя [Текст] : Казки. Оповідання. Етюди. – К. : Генеза, 2004. – 272 с.

4.      Родчанин Е.Г. Об идеалах В.А. Сухомлинского / Е.Г. Родчанин, И.А. Зязюн. – М., 1991.

5.      Учитель – людина, яка може робити важкі речі легкими [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vstyp.blogspot.com/2013/11/blog-post_47.html

Додатки

Додаток 1

1.Іди, іди,

А кінці не знайдеш.(Земна куля)   2.Блакитний намет

Увесь світ накрив.(Небо)

3.Таке велике,

що увесь світ займає.

Таке маленьке,

Що в будь-яку щілину пролазить.(Повітря).

         4.Без рук, без ніг,

А дерево гне.(Вітер)

Загадки до теми "Способи зображення Землі"

1. Різні розміри я маю,

Форму кулі зберігаю,

На підставці, на осі,

Обертають мене всі.    (Глобус)

         

         2. Взяли аркуш, розграфили,

Позначками весь покрили.

Різні всі там кольори.

Рамку також провели.     (Географічна карта)   

Додаток 2

Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.

Розв'язок. Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою — Маріанський жолоб — — 11022 м. Тому відносна висота становитиме 19870 м: 8848 м - (-11022 м) = 19870 м

Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.

Задача 2. Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845 м, якщо середньорічна температура в цій місцевості 8,4 °С, геотермічний градієнт — 30 °С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?

Розв'язок. 1. Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то підвищення температури відбуватиметься протягом 825 м:

845м-20м = 825м

2. Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститись на опуститися на глибину 825 м:

825 м :  1000 м .  30 °С = 24,75 °С;

3.  Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4 °С:

8,4 °С+ 24,75 °С = 33,15 °С

Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33 °С.