Використання педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського у навчанні та вихованні учнів початкових класів

                  

Лехенко Ф. В., керівник методичного об'єднання, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с.Могильне Гайворонського району

"Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього – вона засушена квітка". Вищезгадані слова В.О.Сухомлинського, ми, вчителі початкових класів загальноосвітньої школи І–Ш ступенів с. Могильне,  стали девізом нашої  педагогічної діяльності. Тому неодноразово на засіданнях методичного об’єднання ставили перед собою питання: як зробити навчальний процес цікавим, доступним дітям. Зміни, що відбуваються в цей час у науці, на виробництві, у соціальному житті, викликали необхідність розробки нових підходів до системи навчання і виховання школярів. Кому, як не нам, вчителям початкових класів, знати, що зацікавити дитину легко тоді, коли розмовляємо доступною їй мовою. Тоді у пригоді стають казки В.О.Сухомлинського. Він писав: "Через казкові образи в свідомість людей входить слово з його найтоншими відтінками… Під впливом почуттів, що пробуджуються з казковими образами, дитина вчиться мислити словами… П’ять, десять разів дитина може переказувати одну й  ту саму казку і щоразу відкриває в ній щось нове. Багата спадщина нашого земляка В.О. Сухомлинського простими, доступними казками. Читаючи їх на уроках читання, мови, природознавства, образотворчого мистецтва та інших уроках, ми  черпаємо мудрі поради, які здаються зовсім простими, ненав’язливими, зрозумілими. Його твори допомагають учням спостерігати, думати, висловлювати думки.

    Вчителі нашої школи часто звертаються до надбань великого педагога. Добре запам’ятали його такі слова: "Перші уроки мислення повинні бути не в класі, не перед дошкою, а серед природи.  Як можна описати калину, не знаючи, яка вона. Тому перед описом калини виходимо у шкільний парк, знаходимо, де цей кущ,  розгадуємо загадки про калину, розглядаємо листочки, гілочки, плоди, замальовуємо її, згадуємо прислів’я, приказки, легенди, пісні про калину, беремо  її руками, смакуємо плодами, і лише потім починаємо описувати.  Стільки вражень у маленьких учнів,  що й не передати словами!".

     У природі В.О.Сухомлинський вбачав одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривались серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.

      Дуже цікаві малюнки, які виконують діти, коли перебуваємо у своєму куточку краси, звертаємо увагу на зміни, які відбулися:

-         яке листя ?

-         чому опадає ?

-         хто пофарбував ?

         Починаючи із першого класу проводимо окремо уроки у природі, здійснюємо подорожі до країни Математики, зупинками якої є цікаві завдання, що необхідно виконати, аби відчинилися двері до цієї чарівної країни. Здійснюємо дивовижні подорожі до казкового світу природи і відтворюємо її кольорові переливи на папері, змальовуємо її красу фарбами, ходимо тихо, дивимось уважно під ноги, уявляємо себе травичкою, гілочкою, перевтілюємось у комашку, сонечко, вітер. Кожен раз,  ідучи в природу, згадуємо правила поведінки в природі. Часто зустрічаємо казкових героїв, які просять допомоги  або пропонують свої завдання. Спів пташок, шелест дерев, мелодійне дзюрчання струмочка допомагають поліпшити настрій. Дуже подобається  дітям гра "Стежка краси"  –  знайти щось красиве і, не називаючи його, розповісти про нього, щоб всі відгадали, "Стежка радості", "Стежка натхнення".

         Добре запам’ятали слова В.О.Сухомлинського: "Щоб змусити дитину мислити, треба примусити її дивуватись".  Такі уроки мають великий вплив  на навчання, виховання і розвиток, залишаються у пам’яті  дітей на все життя.

         Дуже часто використовуємо казки під час вивчення понять "добро", "людяність", "чесність", "скромність". Обов’язковими  є  години  спілкування: "Людина починається із добра", "Подорож до країни доброти", "Щоб не згинути у морі зла, спішіть добро творити, дітвора!", "Бал ввічливості", "Секрети вихованої людини", "Як ставитися до інших, щоб тебе поважали",  основою яких є казки  Василя  Олександровича "Ввічливий кролик", "Здрастуйте", "Дякую" Настільною для кожного педагога є  книга "Як виховати справжню людину".

      Цінним матеріалом для позакласного читання є оповідання В.О.Сухомлинського "Учитель і учні", "Нічна квітка", "Гірка вода", "Ластівка з перебитим крилом", "Красиві слова і красиве діло", "Образа й щастя" та багато – багато інших.

      Дуже добре проводити читання з передбаченням за повчальними і цікавими творами В.О.Сухомлинського

      Багато творів автора закликають любити свій край, свою Батьківщину, висміюють лінь, нероб, виховують любов і пошану до рідних, вчать жаліти і прощати ("Як Сергійко навчився жаліти", "Горбатенька дівчинка" …) 

         Використовуємо  у своїй роботі  прислів’я  та приказки, крилаті  вислови з казок В.О.Сухомлинського.

  Наприклад: 

-         Якби все в світі було однакове, не було б краси.

-         Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться.  А рана від слова заживає, проте слід широкий зостається.

-         До сяючої вершини, веде кам’яниста стежина.

-         І цибулина може бути прекрасною! 

         "Людина була і завжди залишиться сином природи,  і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її залучення до багатства духовної культури. Світ, який оточує дитину, це перш за все світ природи безмежним багатством явищ,  з невичерпною красою. Я вбачаю виховний сенс у тому щоб дитина бачила, відчувала, переживала, осягала розумом таємницю, як велику таємницю, залучення  до життя в природі", – ці слова В. Сухомлинського заставляють замислитися нас над тим, що сьогодні людство переживає надзвичайно критичний період своєї історії. Це період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, збільшення забруднення навколишнього середовища, деградації людської моралі. Саме Василь Олександрович наголошував, що ми – невід'ємна  частина природи, Всесвіту й мусимо керуватися законами Природи, пам'ятати, що всі живі істоти такі самі рівноправні члени біосфери, як і ми. Тому велику увагу педагог приділяв екологічному вихованню. Яскравими зразками екологічного виховання є казки   "Осінні сни клена", "Сині квіти", "Дуб під вікном", "Краплина роси", "Метелик і квітка" та багато інших. Такі твори спонукають молодших школярів до мислення, вчать правильної поведінки у природі. З бажанням діти  їх читають і слухають.

    Стало  традиційним  щорічне проведення свята Казки у початковій школі. Кожен клас готує інсценізацію улюбленого твору, виготовляють власноруч костюми.

        Активно використовуються педагогічні ідеї В. Сухомлинського і під час роботи групи продовженого дня. Діти залюбки малюють ілюстрації до творів педагога, складають власні казки під час екскурсій у природу, слідкують за змінами у природі.

    Уроки милування природою, уроки пізнання природи, екологічні мандрівки та операції зі збереження джерел, лісів, пташиних гнізд, години спілкування  із квітами і лісовими галявинами – це не повний перелік навчально–виховних заходів, під час яких вчителі початкових класів  спрямовують увагу, емоції, дії учнів на формування екологічної  культури, беручи до уваги поради                   В. О. Сухомлинського.