З досвіду роботи
вчителів початкових класів філії № 2 Гайворонського
НВО № 2
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
В. Сухомлинський, працюючи з дітьми, переконався, що лише той учитель, який
сам добре володіє словесною творчістю, здатний розкрити перед учнями красу
живого слова. Адже словесна творчість – могутній стимул духовного життя дитини,
джерело натхнення в оволодінні мовою, мовленнєвою культурою, надійний засіб
самоутвердження особистості. Надаючи великої уваги словесній творчості дітей,
В. Сухомлинський зазначав, що однією з причин слабкого духовного розвитку
окремих учнів є незадовільна робота з розвитку їхнього усного і писемного
мовлення. Шкільні твори педагог розглядав як яскравий сплеск духовного
прозріння особистості, оскільки творче натхнення, яке переживається в дитячі
роки, розпочинається з того, що слово як духовне багатство особистості стає
будівельним матеріалом, з якого дитина творить.
Ми,
вчителі початкової школи, вважаємо, що праця над творами, казками – то не
тільки розвиток мовлення, а й виховання почуттів, багатства духовного життя
дітей. Цю роботу ми розпочинаємо зі спілкування з природою. Часто проводимо
уроки-екскурсії на берег Південного Бугу, де слухаємо як хлюпочуть хвильки,
спостерігаємо як пропливають у небі хмарки,залишаючи химерні тіні на воді.
Слухаємо живу казку: плескання рибки над водою, кумедний хор жабок, таємничий
шелест очерету. Часто відвідуємо Престольне джерело, де слухаємо спів пташок і
смакуємо цілющою смачною водичкою. Діти висловлюють свої почуття, емоції, а ми
спрямовуємо їхню думку на проблеми екології, навколишнього середовища,
бережливого ставлення до води, як головного джерела життя на землі.
Відвідуючи
парк, ліс, для самих маленьких школярів
проводимо ігри: «Будь уважний», «Що на що схоже», «Відшукай букву серед гілочок
рослин». Біля мурашника спостерігали за роботою цих жвавих і трудолюбивих комах, рахували їх,
досліджували,чому вони такі важливі в природі. Важливим місцем відпочинку для
дітей, а роботи для вчителя, є берізка, яка росте перед школою. У теплу пору ми
розміщуємося навколо берізки і слухаємо шелест її листя,спостерігаємо за
сезонними змінами в її житті, а діти
відтворюють свої фантазії у творах-мініатюрах, казках, оповіданнях.
Наведемо
приклади дитячих творів.
Весняна берізка.
Берізка цілу зиму спала. Крізь
сон вона чула завивання хуртовини і відчувала холодний подих зими. Безжальний
вітер гойдав її віти, нагинав їх низько до землі. Берізка боялася, що не зможе
пережити зиму.
Та одного сонячного ранку деревце
відчуло, що до нього доторкнулося щось тепле і лагідне. Це пригріло весняне
сонечко! Берізка прокинулась від зимової сплячки. У її стовбурі заструменів сік
і потік до найменших гілочок. Від цього набухли бруньки. Згодом із них з’явилися маленькі
листочки і вся заквітчана красуня-берізка усміхнулася до сонечка.
Учень 4 класу Ружицький
Олександр.
Хмаринка-кривинка.
Жила
собі високо у небі хмаринка, яка любила пустувати. Всіх, кого вона бачила на
землі, завжди копіювала. То стане машиною, то квіточкою, то якоюсь тваринкою.
Якось
летіла пташка і побачила на землі тінь, схожу на неї. Спочатку злякалась, а
потім зрозуміла, що це хмарка і стрімко звернула зі шляху. А хмарка весело
сміялася над своїм жартом.
По
дорозі бігла собака. Коли вона підняла голову догори, то побачила хмаринку
схожу на неї, але з роззявленою пащею.
-Ти
чого кривишся? – образилася собака.
Але хмаринка весело полетіла далі. Вона ще
перекривила довговухого зайця, колючого їжачка та інших. Тваринки ображалися і
не звертали на неї уваги. А без їхньої уваги її витівки були нічого не варті.
Хмаринка-кривинка розплакалася і пролилася веселим дощиком.
Кушнір
Софія учениця 3 класу.
Пригоди
неслухняного каченяти.
Під
великою вербою на березі річки жила качина сім’я. Мама-качка щодень наказувала діткам бути обережними, бо поряд проживає
хитра видра.
З
кожним днем каченятка росли, набиралися сили та цікавості до навколишнього світу. З часом гніздечко стало тісним і вони
все частіше відпливали від нього подалі.
Одного разу, коли мама відлучилась, самий
маленький пустунчик вирішив дослідити сусідню територію. Він плив, поки не втомилися лапки. Та попереду щось блиснуло. То велика
видра смакувала рибиною на камінці. У каченяти з переляку затерпли лапки. Та,
опанувавши себе, воно щодушу кинулося додому.
Увечері воно чесно розповіло мамі-качці про свою пригоду. З тих пір неслухняне
каченятко стало найвихованішим синочком у великій качиній родині.
Кушнір Софія учениця 2 класу.
Велике
значення у роботі нашої початкової школи мають Уроки людяності та доброти за
творами В. О. Сухомлинського. На таких
уроках діти спостерігають, думають, зіставляють, знаходять істину або ж бачать,
що для відкриття істини потрібні нові спостереження, потрібне читання, пошукова
діяльність. Тому в роботі з учнями ми використовуємо метод проектів, проводимо уроки під голубим
небом, уроки спілкування з природою в зелених класах. Це сприяє вихованню в
дітей патріотичних,
гуманістичних,естетичних почуттів.
В позакласній та
виховній роботі з дітьми проводимо літературні
читання,вікторини,бібліотечні уроки та
уроки доброти за творами В. О.Сухомлинського. Такі заняття дають змогу дітям
оцінювати власні вчинки з погляду на вчинки героїв творів В. О. Сухомлинського.
А нам, вчителям початкових класів,
допомагають налагодити
взаємовідносини між дітьми та згуртувати учнівський колектив. Адже головне
завдання кожного педагога – виховати справжню Людину, що залишить свій добрий
слід на Землі, здатну творити добро для інших людей.
Використана
література
Початкова школа. Науково-методичний журнал. № 9, 2011 с.7
Немає коментарів:
Дописати коментар