Впровадження ідей В.О.Сухомлинського на уроках української мови та літератури

Сирота О.Г., вчитель української мови та літератури Соломіївської філії Гайворонського НВО № 1 "Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів"  Гайворонського району

            Сучасний шлях розвитку школи тісно пов’язаний з ім’ям видатного українського педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського. Результативність роботи переконує у правильності вибраного шляху. Взявши за основу своєї педагогічної діяльності ідеї великого педагога, помічаєш підвищення якості навчально-виховного процесу,особистий розвиток кожного учня, бо саме педагогіка В.О.Сухомлинського особистісно-орієнтована, ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях, духовному, родинному вихованні.

         За твердими переконаннями В.О.Сухомлинського, у природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної. Кожна особистість наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом, який у житті часто залишається нереалізованим через об’єктивні чинники. Саме особистість учителя має великий вплив на розвиток сільського учня. Тим більше, що за словами Сухомлинського, шкільні роки – це унікальний період розвитку людини, тому що саме тут закладається корінь людини. Великий педагог говорив, що дуже жаль, якщо в учителя не залишається в школі нічого, що б могло нагадати про роботу хоча б 5,10 років тому. Дуже важливо для вчителя бачити свою працю в перспективі. "Сьогодні з купи піску добуто одну золоту піщинку, а значить через 1000 років буде добуто тисячу золотих піщинок…", – писав Василь Олександрович Сухомлинський.

         Розвиток п’яти  умінь: спостерігати, думати, висловлювати думку про побачене, читати і писати український педагог називав кістяком інтелектуального розвитку і радив для їх формування і вдосконалення використовувати невичерпне джерело думки – навколишній світ.

         На уроках української мови та літератури я застосовую рекомендації В.О.Сухомлинського щодо підвищення грамотності учнів. У своїх творах Василь Олександрович дав неперевершені зразки реалізації естетичної функції рідної мови. Він закликав нас до виховання в дітях відчуття і переживання прекрасного в мові, заохочення творити своє слово, справедливо вважати, що чуйність до краси облагороджує духовний світ людини. Тому так важливо вчитися у Великого педагога плекати культуру слова, його виразність, точність, доречність, вчити дітей розвивати дар слова, спрямувати мовлення на добро, красу, істину. Сухомлинський писав: "Дві рідні мови – це так само безглуздо, якби ми намагалися уявити, що одну дитину народили дві матері. У дитини є одна мати. Рідна. До смерті. До останнього подиху".

         Творча спадщина Сухомлинського багатогранна. Цей цінний доробок я також використовую на уроках мови та літератури. Багато висловів педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими. Речення і невеликі тексти, узяті із творів В.О.Сухомлинського, сприяють формуванню високих моральних рис, працелюбності, героїзму, любові до Батьківщини, матері, розвивають поетичність у поглядах на природу. Дані матеріали також використовуються для мовно-граматичних завдань.

         Наприклад. Завдання 1. Прочитайте текст. Поясніть значення виділеного вислову. Визначте головні члени речень та синтаксичну роль тире.

         Виховуй у собі людину – ось що головне. Інженером можна стати за п’ять років, вчитися на людину треба все життя.

          Найголовніше в душі – це краса. Краса в широкому розумінні – це мистецтво і музика, і сердечні стосунки з людьми("Листи до сина").

         За поданим початком продовжте думку автора своїми роздумами. Поясніть вживання розділових знаків.

         Людина повинна працювати не тільки для того,щоб добувати собі хліб і одежу,побудувати житло,але і для того,щоб поряд з її будинком завжди цвіли квіти, давали радість їй і людям.

          Великий педагог залишив багатющий, величезний життєвий досвід, який ще довго житиме в наступних поколіннях. В.О.Сухомлинський був одним із тих педагогів-вчених, які висували прогресивні педагогічні ідеї, що відмежовувались від офіційної педагогіки. Саме ці ідеї складали основу наступній педагогічній науці і стимулювали її розвиток.