субота, 6 січня 2018 р.

Використання спадщини Василя Сухомлинського в практиці роботи вчителів загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів смт. Салькове



Лазуркевич О.М., заступник         директора з навчально–виховної роботи Сальківської  філії Заваллівського навчально-виховного об'єднання  "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"
Виховання  громадянина  одна з  найважливіших завдань  сучасної школи. І тут  у пригоді  стає досвід Василя Олександровича Сухомлинського. Всю увагу Сухомлинський  приділяв загальнолюдським цінностям, вихованню гуманізму, працелюбства, любові до життя, прагнення до самовиховання,  самовдосконалення.  Виховання  громадянина,  патріота  він  пов’язував,  насамперед,  з матір’ю,  рідною  домівкою,  рідною  мовою, з Україною. Школа  не може  жити  без  традицій.  І в  Сальківській школі  живуть  прекрасні  свята  матері  і книги,  врожаю  і квітів,  казки  і пісні. Ми  бережемо  ці традиції і  підтримуємо  їх.
  Одна з  головних  традицій  школи – уроки  мислення. Завдяки  їм  учні  мають  можливість  висловлювати  власні  думки  про  те,  що  відчувають,  спостерігають, досліджують. Найбільш  ефективні  уроки  мислення  проводять вчителі  початкових  класів Голімбієвська А.А., Оприск Н.Г., Гречановська Л.І., Володарська Л.С. під  час  використання на уроках творів,  що вчать  спостерігати,  слухати: "Шпак прилетів",  "Найкрасивіше і найбридкіше",  "Жаба  і  соловейко",  "Як  їжачиха  приголубила  своїх дітей",  "Корисний  чи  шкідливий",  "Клен  зітхнув", "Лелеки  прилетіли". Цими оповіданнями вчителі  вчать  дітей щиросердності,  ціннісного  ставлення до  природи.
Особливе  місце  в  гуманному  вихованні дітей,  стверджував В. Сухомлинський, посідає слово, як  могутній  засіб  впливу  на людську  душу. Сам  Сухомлинський,  будучи  словесником,  у  слові  виражав  свою  культуру, моральність.  Вчителі – словесники  Оприск Л.П., Подлісняк О.В., Федурко Л.В.  формують  на   уроках   чуйність  до  слова,   думки,   почуття  (уроки розвитку зв’язного мовлення "Дотримання правил мовного етикету під час листування", за листами В.Сухомлинського до сина).  Любов  до  слова  не  можна  виховати  без  творчості.  Вчителі проводять уроки виразного читання, уроки–роздуми за мотивами  оповідань  В.Сухомлинського "Що  найтяжче  журавлям", "Золоті  стрічки",  "Дід  Осінник",  "Де  беруться  срібні  павутинки",  "Як дзвенять  сніжинки",  "Барвисте  коромисло", "Камінь і струмок",  "Чому  плаче  синичка", "Акація  і бджола",  "Як дівчинка  образила  букваря". На прикладі прочитаного, учні  школи  пишуть  власні  вірші,  складають  оповідання.

Втіленням краси,  досконалості, доброти  для  дитини  передусім  є  мати. У школі щорічно в березні  проводяться тижні  родинного  виховання (родинне свято "Стежинами любові і добра", урок літератури рідного краю "Нехай мати усміхнеться", бесіди за творами "Чому мама плаче", "Моя мама пахне хлібом", "Сиві волосини", "Сьома дочка", "Образа"). На  уроках і в позакласній  роботі  вчителі  прищеплюють  учням  важливу  формулу,  висловлену  Сухомлинським "Люби і цінуй більше всіх у житті маму". Одним  із  засобів  виховання у дітей  любові  до  матері,  батька, почуття доброти,  любові, поваги  до  рідних  є  казка. В закладі проводяться заходи за творами В.Сухомлинського "Світ маленьких казкарів", інсценізації казок "Мальва і хатня квітка", "Сорока – Білобока", "Скажи людині доброго дня", "Прийшла мама",  "Яке щастя", "Лисенятко – першокласник", "Бабусин борщ" з книги "Чиста криниця. На  матеріалі  казок  і притч  вчителі  спонукають  дітей  замислюватися над красою  рідного краю,  виховують  почуття  доброти, гідності,  співчуття,  милосердя.  Завдяки  їм  діти  пізнають  світ  не  тільки  розумом,  а й серцем.
В  основу  виховного  процесу  Сухомлинський  покладав  принцип природовідповідності. Культ  природи, дитини, людини – ядро  його  реального  втілення  життя. Вчителі  використовують  педагогічну  спадщину  у  системі  екологічного  виховання.  На  уроках  екології,  основ  здоров’я,  етики  розглядаються  проблемні  ситуації впливу  людини  на  довкілля, і як  цей  вплив  може  відбитися    на  природі  і людях.  Використовуючи на уроках  твори  "Відломлена гілка", "Лелеки прилетіли", "Клен зітхнув", "Коли прилітають птахи", проводячи заняття "Про що розмовляють  берези" за твором "Золоті стрічки", вчителі виховують дбайливе  ставлення до  природи,  бажання активно  реагувати  на  адекватну  поведінку  людей  у природі, бути  її  захисником.
 Використовуючи спадщину Сухомлинського в своїй роботі, вчителі виховують інтерес до його творчості, розвивають мислення та мовлення учнів, пізнавальні здібності, вчать школярів наслідувати позитивні риси героїв до прочитаних оповідань,  бачити красу навколо  себе, словами та емоціями передавати  свій настрій,  ставлення до баченого, прочитаного (на уроках позакласного читання з літератури за книгою "Гаряча Квітка", уроці – повчання "Лишити по собі слід вічний" вчитель Оприск Л.П., "Сергійкова квітка",  уроків читання за твором "Іменинний обід", "Чорні руки", "По волосинці", вчитель Голімбієвська А.А., проводять читацьку конференцію "Людина не гість на землі, вона залишає свій слід", бібліотекар Баранюк К.І., виховні години  "Людина починається  з  добра", класні керівники.  На уроках вчителі – словесники проводять  також літературні паралелі (на уроці світової літератури "Головні життєві цінності у казці – притчі А. Де Сент – Екзюпері "Маленький принц", використовуючи оповідання В.Сухомлинського "Сергійкова квітка", розповідають учням  про дружбу, відданість, відповідальність,  виховують в них прагнення до самовдосконалення,  з'ясовують разом з учнями, які життєві цінності є головними).
Проводяться також конференції на тему: "Проблеми вдосконалення уроку в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського", "Формування особистості в спадщині В.О.Сухомлинського". На засіданнях шкільних методичних об'єднаннях  заслуховуються питання: "Витоки виховання мовної особистості вчителя у спадщині В.О.Сухомлинського", "Сухомлинський про виховання до рідної мови", "10 порад класному керівникові" (з книги "100 порад учителеві"), "Сухомлинський про роль фізичного виховання і зміцнення здоров’я учнів", "Ідеї розвивального навчання молодших школярів у педагогічній спадщині Сухомлинського".

3 коментарі:

  1. Стаття дуже змістовно висвітлює діяльність педагогів нашої школи, їх щоденну працю. Так, дійсно, у школі вчителі вкладають у виховання учнів колосальні сили, масу часу витрачають на те, аби дитина виросла доброю, чуйною людиною. Хотілося б, щоб і батьки задумувалися не лише про матеріальний добробут своєї дитини, а й про її духовне наповнення. Якраз симбіоз батьків і школи здатен давати найкращий результат у вихованні, та, на жаль, багато сімей забувають про свої прямі обов"язки, покладаючись у цьому лише на вчителів.

    ВідповістиВидалити
  2. Ідеї В.Сухомлинського актуальні і сьогодні, тому що саме живе спілкування не здатні замінити жодні гаджети, новітня техніка та соціальні мережі. Одна з головних традицій школи – уроки мислення, завдяки яким діти вчаться висловлювати власні думки про те, що відчувають, спостерігають, досліджують. На мою думку, - це є більш дієвим у реальному, а не віртуальному світі.

    ВідповістиВидалити
  3. Питання, висвітлені у статті, є актуальними, мабуть, для кожної школи, кожного освітнього середовища. Ідеї В.Сухомлинського допомагають не лише у розвитку дитячого мислення, а і у вихованні загальнолюдських цінностей, що є надважливим у формуванні громадянського виховання.

    ВідповістиВидалити