Дякуємо всім за участь в конференції!!!

Ідеї В.О. Сухомлинського – це невичерпне джерело мудрості, з якого необхідно черпати знання, вміння, навички. З метою популяризації спадщини видатного земляка методичним кабінетом проведено районну конференцію.

         На блозі Інтернет-конференції було розміщено 38 статей. Станом на 08 червня 2018 року, загальна кількість переглядів сторінки становила понад 5 тис. 850. 

         Найбільше взяло участь в роботі конференції вчителів початкових класів – 16.   Різноманітний склад учасників конференції і за стажем роботи. 2 педагога мають стаж роботи до 10 років, 7 – від 11 до 20 років, 26 – від 21 до 39 років.    

Найбільше матеріалів було подано від вчителів, які мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" – 20, 10– "спеціаліст першої категорії", 3 - "спеціаліст другої категорії", 2 – "спеціаліст".

У районній  Інтернет-конференції взяли участь педагоги з 19 навчальних закладів району, що свідчить про активну участь у даному заході.

Важливою складовою в проведенні Інтернет-конференції є не лише розміщення власних статей, а й обговорення, зокрема розміщення коментарів, ведення діалогу з авторами інших матеріалів. Так, найбільшу кількість коментарів, зауважень, запитань надали Ольга Муржак - 18 (НВК "ЗНЗ І-ІІ ступенів – ДНЗ" с.Мощене ), Наталія Волощук – 16 (Солгутівська ЗШ І-ІІІ ступенів), Валентина Маслій – 14 (Заваллівське НВО   "ЗШ І-ІІІ ступенів"). Активно писали відгуки, пропозиції, запитання Наталія Байда, Ірина Семенюк, Лілія Замула, Олена Дмитренко,  О. Поліщук та інші.

Найпопулярнішими статями протягом роботи конференції стали матеріали Муржак О.В. (НВК "ЗНЗ І-ІІ ступенів – ДНЗ" с.Мощене ), Самар Т.В. (Заваллівська ЗШ-інтернат І-ІІІ ступенів), Лютинської М.О. (Солгутівська ЗШ І-ІІІ ступенів), Волощук Н.Г.  (Солгутівська ЗШ І-ІІІ ступенів), Мальованої С.В. (Заваллівська ЗШ-інтернат І-ІІІ ступенів).

Дякуємо всім учасникам конференції! Педагоги Гайворонщини творчі, розумні, талановиті! Інтернет-конференція засвідчила ще раз, що досвід Василя Сухомлинського - в дії!!!

Розвиток розумових здібностей – одна з успішних передумов сучасної освіти

Тетяна Гойда, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів с.Червоне

        Сучасна освіта особлива суттєвими змінами в усвідомленні  завдань і можливостей. Стрімкі темпи прогресу привели до переосмислення пріоритетів загальноосвітнього навчання. Та школа перестала бути саме тим місцем, яке повністю забезпечує дітям необхідний рівень знань, умінь та навичок. Підручники не встигають писатись, як програма, яка його потребувала, вже застаріла. Адже життя змінюються швидше, ніж створюються курси, програми, факультативи тощо. Тому часто методи, вивірені часом, досвідом ,роками  стають не тільки не дієвими чи слабкими, а часто деструктивними. Тому часто вчитель враховував потреби дитини, індивідуалізовував роботу, щоб виховати і розвинути гармонійну особистість. Та не завжди вдавалось подолати причину неуспішності.  І за показниками багатьох країн інтелектуальний показник школярів особливо знизився. Через глобальність інформації чи нездатність учнів її сприймати?  В той же час збільшився кількість випускників шкіл, нездатних до научання.

     Чи є конкретні причини виникнення цих проблем та реальні шляхи їх усунення?

       Інтелект – це риса суто спадкова - людина народжується розумною, або ні - він пов'язаний зі швидкістю сприйняття або реагування на зовнішні стимули?

       Більшість психологів згідні з другою думкою і вважають, що інтелект можна розвинути. На початковому етапі батьки, вихователі, вчителі мають організувати роботу так, щоб дитина хотіла стати розумнішою і прагнула підвищувати свій IQ , щоб згодом  вміти його застосувати в житті.

В. Сухомлинський, зокрема писав «мислення – це дискретна робота мозку: мозок вмить відключається від однієї думки і переключається на іншу, потім знову повертається до першої і т.д.» [2, с.89]. Ця особливість мозку і є механізмом мислення, вважав він.

Розмова дитини – скарбниця життя

Анастасія Кушпела, вихователь Гайворонського дошкільного навчального закладу № 3 "Калинка"

Дитинство, це казкова пора, коли сонце світить яскравіше, птахи співають дзвінкіше, веселка сяє всіма насиченими  барвами, і все таке загадкове. Кожного дня в дитинстві зароджується любов до рідних. Дитинство – це усмішка мами, котра забирає поганий настрій і дозволяє, щоб природа вирувала від краси дня та ночі. З дитинства, я вирішила працювати з дітками, доносити красу розмови.

Моя робота  - це діти, сама відповідальна праця. Багато хто запитає : Чому? У мене є на це відповідь : Як ми знаємо з всіх поколінь, що діти це наш діамант, якщо завжди діамант відшліфовувати, з нього виходить дорогоцінний камінь, ось так і з дітьми. Ми їх навчаємо бути кращими, в усіх розуміннях цього слова.

Я вивчала багато методик спілкування з дітьми, щоб на моїх заняттях  мене слухали. Самим дорогим для мене вчителем став В. О. Сухомлинський , він відобразив силу у своїх словах , яка дала мені наснаги працювати далі. 

Як він  писав, щоб достукатись до сердець дітей, нам також потрібно побути трішки дітьми. Важливим місцем творчого добробуту, Сухомлинський відвів на проблему, як формування педагога як розвинутої розмовної особистості. Василь Олександрович звертався до вихователів із закликом організувати свою роботу так, щоб дитина відчула красу рідного слова й полюбила його на все життя. 

Роки дитинства – це насамперед виховання серця

                 Цибак Т.В., вихователь Гайворонського дошкільного навчального закладу № 3 "Калинка"

Душевність, людяність, щирість... Знайомі, звичайно, слова, але не такі й уживані сьогодні. Чи випадково? Мабуть ні: спочатку минуле вправно формувало в нас матеріалістичний світогляд, вело якнайдалі від ідеалізму, від проблем людського духу; тепер сучасність з її економічними пріоритетами, прагматичними орієнтаціями на вузькоспрямовані чесноти (енергійність, діловитість, кмітливість тощо) витісняє з активного словника для багатьох ці теплі, добрі такі природні поняття.

А якщо це стосується дошкільнят, то тут доцільно застосувати слова: що посіємо, те й матимемо. Тому, взявши за основу в своїй роботі педагогічну спадщину відомого педагога, пронизану вірою і любов'ю у могутню силу виховання, ми називаємо свій садок «БУДИНКОМ ДОБРА І РАДОСТІ».

Найбільшою цінністю нашого закладу є дитина, з її правом на цікаве і щасливе життя. Основний принцип роботи полягає в гуманізації виховного процесу, що починається від дитини, осмислюється знову таки до дитини. Тому всі педагоги керуються словами Василя Олександровича Сухомлинського «...проводжаючи люблячим поглядом свою дитину, мати вірить у те, що педагог знає щось таке, чого не знає вона, мати. І ми, педагоги, повинні знати те, що знає далеко не кожна мати, якщо ми справжні учителі!»

Розвиток творчого потенціалу учителя інформатики у контексті педагогіки Василя Сухомлинського

Марина Лютинська, вчитель інформатики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Солгутове Гайворонського району Кіровоградської області

"У справжнього вчителя – найважче і найрадісніше життя, трепетно хвилююча і болісно складна творчість, незбагненно тонкі і вічно вдосконалювані інструменти, якими він діє на людську душу."

В. О. Сухомлинський

Актуальними залишаються слова видатного педагога Василя Сухомлинського про те, що сучасний учитель має знати більше ніж його учні, та його знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання, він повинен знаходитись у постійному творчому пошуці «вічновдосконалювальних інструментів, якими він діє на людську душу». Він має бути в курсі передових технологій, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці, мати знання в різних сферах суспільного життя тощо. Педагог повинен постійно самовдосконалюватися, тому що його робота пов'язана з постійним оновленням.

Викладаю вже десятий рік у сільській школі один із найцікавіших та найсучасніших предметів – інформатику і щороку до  мене приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства і завжди виникає потреба постійно навчатися. Як учитель практик, постійно знаходжусь у творчому пошуці ефективних технологій навчання. З метою підвищення фахової та методичної майстерності пройшла ряд курсів на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імена Василя Сухомлинського», а саме: «Основи комп’ютерної графіки», «Основи веб-дизайну», «Основи Інтернету та онлайнові освітні технології», «Основи візуального програмування», «Основи веб-дизайну», «Основи комп’ютерних презентацій», «Інформаційний працівник», «MS Exsel в профільному навчанні».

У сучасних скрутних економічних умовах не завжди учитель може дозволити собі відвідати певні методичні заходи, але в нагоді стають онлайнові конференції. Так, у жовтні-листопаді 2015 року брала участь у конференції від Intel «Нові горизонти ІКТ для сталого розвитку та освіти» та пройшла курси і майстер-класи в рамках даної конференції:

Використання педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського на уроках географії

Юлія Іщук, вчитель географії Гайворонської філії №1 Гайворонського НВО №2 «ЗШ І-ІІІ ступенів»

За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі зірку і посилає до дитини ангела - охоронителя. Уві сні ангел цілує дитину тричі: в чоло, щоб вона зростала розумною, в личко, щоб була красивою, в груди – аби здоров’я, любов та доброту вселити в її тіло, серце та душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина -  індивідуальність, особистість.

Василь Олександрович вважав: «Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». А де ж це можна краще зробити, як не в школі!

Учитель – це перший світоч в інтелектуальному розвитку школяра. Учитель повинен пробуджувати в дитини жагу до знань і повагу до науки й освіти. Працю вчителя ні з чим не можна порівняти, адже немає жодної професії, яка б була настільки важливою. [ 1]

Використання педагогічних ідей В. О. Сухомлинського у навчанні на уроках природознавства учнів 5 класів

Тетяна Колеснік, вчитель біології, географії та основ здоров’я Гайворонського навчально-виховного об’єднання  №2 «Загальноосвітня школа - гімназія І-ІІІ ступенів»

У світі існує небагато педагогічних систем, що входять до педагогічної скарбниці людства. Ми горді, що ідеї нашого земляка серед них, та є криницею творчих ідей та методичних варіацій, навіть у час світового панування ІКТ. Я та мої колеги, вчителі природничого циклу предметів шкільного курсу так само, як і Василь Олександрович Сухомлинський повсякчасно приділяємо досить  велику увагу екологічному вихованню підростаючого покоління свого краю.

Недарма вагому роль у вихованні учнів Сухомлинський відводив  саме природі: "Активно впливати на природу, але при цьому залишатися сином її, бути вінцем її творіння і водночас володарем її сил, по-синівськи бережливо ставитись до неї – таку позицію нам треба виховувати в учнів у процесі їх взаємодії з природою"[1, с.554], писав дока педагогіки . Саме ці слова великого вчителя українського народу можуть і в наш час привернути увагу до проблем, що повязані з природою та довкіллям.

Вже з перших уроків курсу природознасвта у 5 класі під час вивчення теми «Методи вичення природи», даючи розуміння учням найдавнішого методу вивчення природи  – спостереження, доцільно, та навіть необхідно  зупинитися на творчості Сухомлинського, адже саме його  збірка «Казки школи під голубим небом»  демонструє  красу рідного краю, показує  велич пізнаня довкіля  за допомогою органів чуття, де використано зір, слух, дотик, нюх. Сучасним учням, які мають мінімальний контакт з природою, адже їх життя напевнено різноманітними технологічними гаджетами, саме цього так не вистачає…Вони вртачають здатність милуватися, а головне цінувати та розрізняти велич краси у простому та природньому , що завжди поруч з ними.

Сучасний урок словесності як твір мистецтва

Оксана Пашко, вчитель української  мови та літератури Гайворонського навчально-виховного об`єднання №2 «Загальноосвітня школа – гімназія І-ІІІ ступенів»

Сучасний урок - це твір мистецтва,

де педагог уміло  використовує всі

можливості для розвитку особистості учня.

М.Ебнер-Ешенбах

     Могутня  сила  слова…Воно  примушує  людину відчути всю гаму людських  почуттів, розкриває обрії науки та мистецтва, минулого  й  майбутнього. Досвід роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета навчання. Мова і література вивчаються в школі не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему й ідею всіх вивчених творів. Перед собою ставлю інше завдання – навчити дитину жити, думати, розуміти мовні правила, вміти користуватися ними, володіти усним та писемним мовленням.

     Спадщина Василя Сухомлинського надзвичайно багатогранна, та в центрі його уваги передусім — дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності. У процесі роботи намагаюся виховувати в учнів цікавість до вивчення української мови та літератури, вміння відчувати красу рідного слова, шанобливо ставитися до звичаїв і традицій нашого народу. «Любов до Батьківщини, - писав В. Сухомлинський, - неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним , як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені» [1; С. 47].

Виховання у дітей ціннісного ставлення до праці у творчій спадщині В.О.Сухомлинського

Тетяна Шевчук, вчитель зарубіжної  літератури Заваллівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Гайворонського району,

                                                         Праця – це  також  сфера  розкриття

                                                         особистості,  самоутвердження,

                                                          самопізнання  і  самовиховання. 

                                                                                           В. О. Сухомлинський  

Праця,  труд, робота… Ці слова  означають одне і  те  ж – працювати. Усі  матеріальні  й  духовні  надбання  людства  створюються  зусиллями  майстерних  рук,  розуму,  душі  творців. Вирощується  хліб, зводяться  будівлі, будуються  мости, заводи… Все  це  здобувається  людською  працею, все це – для  людини, щоб  вона  була  сита, здорова,  весела  і  щаслива, а  без  труда   нема  плода, так  каже народна  мудрість. Недарма  в  традиції  різних  народів  закладене  трудове  виховання  молодого  покоління  з  дитячих   років.

Необхідною  умовою  підготовки  дітей  до  життя  в  суспільстві є  виховання  інтересу  до  праці  дорослих,  поваги  до  людей-трударів, ціннісного  ставлення до  результатів  їхньої  праці  у  будь-якому  виді  діяльності  та  прищеплення  елементарних  трудових  навичок.  Це  все відіграє  важливу  роль  у формуванні дитячого  світобачення,  базових особистісних  якостей,  забезпечення  розумового  і  фізичного,  соціально-морального й  емоційного,  художньо-естетичного  та  креативного  розвитку.

Уроки мислення серед природи

Ірина Семенюк, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне

28 вересня 2018 року  виповнюється 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського, ім’я якого відоме  не лише в Україні, а й за її межами.

Творчість та педагогічну спадщину великого педагога-гуманіста, педагога-практика ХХ століття важко переоцінити. Образ учителя в сучасних умовах зазнає значної трансформації і знаходиться в залежності від соціально-культурних змін, що відбуваються в суспільстві. Гуманістичні ідеї В. О. Сухомлинського – це ідеї майбутнього. Педагогічні надбання Василя Олександровича з кожним роком привертають все більшу увагу науковців як в нашій країні, так і за кордоном. Розроблена українським практиком педагогічна система, збагатила науку новаторськими ідеями й положеннями, значно розширила теорію та освітню виховну практику і була своєрідним революційним етапом розвитку вітчизняної педагогічної думки, що заслуговує сьогодні на нове осмислення.

Ідеї В.О.Сухомлинського щодо виховання громадянина - патріота на уроках фізики

Юрій Мацієвський,вчитель фізики Заваллівського НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється складною природою даного явища, багатим його змістом і розмаїттям форм прояву. Крім того, проблема патріотизму розглядається різними дослідниками в різних історичних, соціально-економічних і політичних умовах, залежно від особистої позиції, відношення до своєї Вітчизни, від використання різних сфер знань та інше.

       Я.А. Коменський відзначав, що одним з головних напрямів виховання повинне бути виховання у дитини прагнення надавати користь своїми діями можливо більшому числу людей. У "Великій дидактиці" він писав : "Лише б тоді настав щасливий стан в справах приватних і суспільних, якби всі прониклися бажанням діяти на користь загального благополуччя".

Особистісно орієнтований підхід до формування і розвитку мовленнєвої компетенції й творчих здібностей молодших школярів

Людмила Клітченко, вчитель початкових  класів НВК «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІст.-ДНЗ»с.Берестяги

У час глобальних перетворень, появи нових соціально-економічних відносин, інтеграції у світовий освітній простір одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства є формування і розвиток творчої  особистості. Якщо поміркувати, для чого потрібна творчість, то відповідь буде очевидною. По-перше, творчість – це засіб власного духовного розвитку особистості, це можливість робити кожен день життя цікавим і неповторним. По-друге, творчість – це рушій прогресу. Творчий розвиток школярів виявиться запорукою розв’язання кількох соціальних проблем одночасно – починаючи від культурного і технічного зростання нації і завершуючи соціальною сферою (боротьбою з наркоманією, алкоголізмом тощо).

Твори Василя Сухомлинського вчать та виховують учнів

Галина Бондаренко, вчитель початкових класів Гайворонського навчально – виховного об’єднання №1 «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»

Творчу спадщину В.Сухомлинського без перебільшення  можна назвати універсальною. На творах Василя Олександровича можна і вчити, і виховувати. Коло  його читачів дуже різноманітне .

Оповідання, казки, притчі, вислови В. Сухомлинського використовую на різних уроках і виховних заходах. виховую інтерес до його творчості, розвиваю мовлення учнів, творчі та пізнавальні здібності. Його оповідання та казки вчать школярів наслідувати позитивні риси героїв, помічати все  красиве навколо  себе. Дітям подобається  інсценізувати  оповідання В.О. Сухомлинського на уроках і виховних  годинах.(«Бабусин борщ», «Ледача подушка», «Я вирощу внучку, дідусю» та інші.) Цей вид роботи сприяє  естетичному духовному, моральному розвиткові дітей .

Використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського на уроках української мови та літератури

Людмила Горобець, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Гайворонського навчально-виховного об’єднання №1 «Загальноосвітня школа I-III ступенів»

Спадщина нашого відомого земляка, вченого, директора школи, чудового педагога В.О. Сухомлинського надзвичайно цінна для всіх учителів, а особливо для мовників. Василь Олександрович велику увагу приділяв формуванню мовної культури учнів, вважав, що вміння користуватися мовою, відчуття краси слова потрібні кожній людині. Той, хто відчуває красу слова і може словом передати найтонші відтінки людських думок і переживань, піднімається на сходинку справжньої людської культури, а низька культура мовлення збіднює духовний світ людини. «Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

На уроках позакласного читання використовую мініатюри «Добре слово», «Хочеться сказати щось ніжне-ніжне », «Важко бути людиною». Діти вчаться працювати у групах, розвивають уміння уважного читання та роботи над художньою деталлю, свої творчі здібності. Мініатюру «Важко бути людиною» читаємо з передбаченням, учні дають свої прогнози щодо закінчення мініатюри.

На уроках української мови використовую твори великого педагога. Наприклад, опрацювавши мініатюру «Конвалія в саду», можна запропонувати такі завдання: усно переказати її зміст, зберігаючи пряму мову, записати речення з прямою мовою, скласти уявний діалог квітки з Петриком. При вивченні теми «Діалог» читаємо казку «Найгарніша мама» в особах, записуємо діалог по пам’яті, складаємо свій діалог. Цей матеріал можна використати на виховних годинах та під час класних свят.

Ідеї В.Сухомлинського, А.Резніка щодо формування читацької культури школярів

Наталія Цвілюк, бібліотекар Гайворонського НВО№2 "Загальноосвітня школа – гімназія І-ІІІ ступенів"(опорний заклад)

          В.О. Сухомлинський належить до плеяди славетних вітчизняних педагогів, якими пишається Україна. У свій час він писав:"Учителю! Ми горимо і згоряємо в ім’я того, щоб єднати людей узами добрих побажань. Щоб людині хотілося жити від того, що поряд із нею живуть люди. Учитель творить Людину". Це звернення до Великого Педагога особливо актуальне сьогодні. Демократизація управління і надання школам професійної свободи, викликали в Україні інноваційний вибух. Багато шкіл працює сьогодні за програмами розвитку, втілюючи в практику ідеї відомих педагогів-гуманістів минулого: сучасні концепції розвивального навчання, діалогового навчання, формування виховних систем, особистісно-орієнтованого; за програмами, які розробили керівники шкіл (авторські школи) і т.д.

       В узагальненому вигляді мета школи нового покоління спрямована на інтелектуальний, фізичний, естетичний, моральний розвиток особистості дитини, який стане основою майбутнього стійкого і плідного зростання як для особистості, так і для суспільства. Нинішні умови гуманізації і демократизації в усіх сферах суспільного життя висувають завдання, які належить розв’язувати зараз українській освіті. Тому ще і ще раз звертаючись до творів В. Сухомлинського, переконуємося, що його спадщина слугуватиме нашій освіті сьогодні і завтра. Педагог - гуманіст створив оригінальну систему навчання і виховання дітей, засновану на гуманістичних ідеях української народної педагогіки. Його творча спадщина для сучасних поколінь  – цінне джерело безперервного розвитку та вдосконалення професійної і психолого – педагогічної майстерності.

Використання гуманістичних ідей В. О. Сухомлинського

Мальована Світлана, заступник директора з навчальної роботи Заваллівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Гайворонського району

В даній статті йдеться про педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського з точки зору гуманістичного підходу.

«Виховання серця – це цілий світ турбот і тривог, про які ми, дорослі, ніколи не повинні забувати. Я бачу своє найголовніше виховне завдання в тому, щоб у дитячій душі стверджувалися співчуття, жалість, доброта до всього прекрасного, що є у світі, і насамперед до людини», –  пише великий педагог у своїй книзі «Сто порад учителеві» [1, 114]

Перше, що відчуваю, коли чую про В. Сухомлинського, це гордість за нашу Кіровоградщину, за те, що в нашому краї є багато видатних людей, визнаних не тільки українцями, а й іншими народами.

А В. О. Сухомлинський, в якого через увесь педагогічний, багатогранний і творчий спадок проходять ідеї гуманізму, який наголошував на піклуванні людини про людину, відповідальності людини за людину, відповідальності людини перед людьми [2, 61], є всесвітньо відомим вчителем. Він вчить доброзичливо ставитись до людей, до колективу, до живих істот, до суспільства, допомагати один одному, співчувати, співпрацювати. І тоді буде гармонія в колективі, людські стосунки будуть відзначатись культурою і спостерігатимемо культуру розуміння особистістю своєї ролі в цих відносинах.

Піклування про здоров’я та фізичний розвиток дітей в народній педагогіці та в творчості В.О. Сухомлинського

Олена Дмитренко, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Вікнина Гайворонського  району Кіровоградської області

Як дитина бігає і грається, то їй здоров’я усміхається (З народного).

         Народна педагогіка ставить піклування про здоров’я та фізичний розвиток дітей на перше місце. З цього, по суті, й розпочинається виховання дитини в сім’ї. Велике значення нормального фізичного розвитку зумовлювалося цілком реальними життєвими потребами. У діяльності трудової людини завжди постає немало таких проблем, для подолання яких потрібні чималі фізичні зусилля. Сила і витривалість, стійкість і спритність в народі високо ціняться. Ці риси батьки прагнули виховати в своїх дітях. Крім того, народ давно збагнув, що фізичне виховання нерозривно зв’язане з іншими сторонами формування особистості.

         Народна педагогіка дійшла висновку, що вдале просування фізичного розвитку дитини сприяє виробленню таких важливих її рис, як наполегливість, відвага, рішучість, дисциплінованість, потяг до праці, впевненість у своїх можливостях, оптимізм, колективізм, здатність до переборення труднощів. Кожний знає, що фізично загартована людина рідко хворіє на інфекційні хвороби, може стійко переносити холод і спеку, погодні і життєві негоди, витримувати тривале фізичне навантаження.

         Найпоширенішим, найвідомішим і до того ж   загальнодоступним засобом фізичного виховання дітей є оздоровчі сили природи – сонячні промені, свіже повітря і вода. Сонячне світло зміцнює здоров’я, сприяє нормальному розвитку організму. Вода здавна в багатьох народів є символом чистоти і здоров’я. Ще й досі в деяких сім’ях зберігся звичай випускати малих дітей роздутими під зливний літній дощ з надією, що діти після цього краще ростуть. У теплу пору року дітей у селі привчають ходити босоніж. Багатовіковий народний досвід переконав, що ходіння по землі  босоніж влітку – прекрасний спосіб загартовування людського організму, надійний засіб запобігання плоскостопості. Цю давню традицію палко підтримував видатний педагог В.О.Сухомлинський. Так, у своїй відомій книжці «Серце віддаю дітям» він розповідає про те, як теперішні сільські діти-шестилітки першого дня до школи: «Майже всі діти святково вдягнені, новеньких  черевичках. Це мене занепокоїло: сільські діти з давніх-давен звикли в жаркі дні ходити босоніж, це прекрасне фізичне загартування, кращий засіб запобігання простудним захворюванням. Чому ж батьки намагаються захистити дитячі ніжки від землі, вранішньої роси й розпеченої сонцем землі? Все це вони роблять з добрих намірів, а виходить погано: з кожним роком усе більше сільських дітей взимку хворіють на грип, ангіну, коклюш. А треба так виховувати дітей, щоб вони не боялися ні спеки, ні холоду»[1]. Тому, ведучи своїх учнів у «школу під блакитним небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею, на винограднику, на зеленому лузі», Василь Олександрович запропонував: «Скиньмо ось тут черевички й підемо босоніж, як ви звикли ходити раніше. – Діти радісно защебетали; їм незвично, навіть незручно ходити в жарку погоду в черевиках. – А завтра приходьте  босоніж, у нашій школі це буде найкраще»[2].

Сухомлиністика: традиції та інновації

Наталія Байда, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Вікнина Гайворонського району Кіровоградської області

         Сучасність вимагає інноваційного вчителя, який готовий до засвоєння найкращих досягнень науки та інновацій в освіті і їхнє впровадження у шкільну практику. У зв’язку з цим надзвичайно важливим і корисним залишається досвід видатних педагогів, учених. Серед педагогів – мислителів провідне місце займає особистість Василя Олександровича Сухомлинського. [1. Т.4.]

         Серед основних завдань сучасної школи є формування творчої, всебічно розвиненої особистості. Виходячи із цих завдань свою роботу спрямовую на організацію освітнього процесу так, щоб у центрі уваги була особистість учня. Життя та діяльність вихованців в класі організовую з врахуванням їхніх потреб, інтересів, нахилів, побажань.

         У кожної людини, - як у діаманта, видобутого з таємничих глибин,тисяча граней. Виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, сердечно доторкнутися до кожної з цих граней, найти ту, котра засяє неповторним світлом людського таланту», - саме ці слова втілюють ідею особистісно зорієнтованої освіти.

Становлення особистості відбувається в роки шкільного життя. Тому школа покликана розвивати особистість дитини  на основі виявлення її задатків, можливостей, здібностей, формувати ключові життєві компетентності, виховувати людину, яка швидко адаптується в подальшому житті буде конкурентоспроможною особистістю.

Працюючи з класним колективом вивчаю особистість кожного учня.

«Знати здоров’я, знати індивідуальні риси дитини, її мислення, знати сильні та слабкі сторони її розумового розвитку», - писав В.О.Сухомлинський.

Доленосні роки спілкування з В.О. Сухомлинським

Іван Мудрий, методист з профорієнтації Гайворонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Гайворонського району Кіровоградської області

В народі кажуть: «Життя – це шлях в один кінець». В одних людей цей шлях довгий, що простягається на десятиліття, важкий і безпросвітний, устелений камінням і вирвами, в інших – збігає стрімко і раптово обривається, забравши сили, зруйнувавши плани, розвіявши мрії, надії і сподівання. Проте не кожен, хто долає цей шлях, залишає за собою слід що пломеніє, мов сонце, осяюючи життєві дороги іншим путівникам. Ось про таку людину, я не боюсь цього слова Генія, піде щира мова,  про великого педагога ХХ століття, Василя Олександровича Сухомлинського, який прожив коротке і таке стрімке благодатне життя, віддавши підростаючому поколінню роду людського всі свої сили, здоров’я і талант, яким нагородила його природа, його мати і батько.

Кожного разу, коли я оглядаю пройдений життєвий шлях довжиною понад вісімдесят років, то не перестаю щиро дивуватись тим миттєвостям і радіти незабутнім рокам, які подарувала мені моя доля, допомога відчути радість творчої праці на ниві народної освіти славної Кіровоградщини, яка в другій половинні ХХ століття прославилася багатьма здобутками в різних галузях, і особливо, в освіті, на небосхилі якої засяяли зорі багатьох видатних педагогів, таких як І.Г. Ткаченко, Н.А. Калініченко, Г.М. Перебейніс, С.Г. Максьотін, Г.К. Настасьєв, П.Ф. Козуль, А.Б. Резнік, М.М. Ситавчанський і багато інших. Серед них яскравістю і неперевершеною талановитістю прославився вчитель, вчений, досвідчений директор Павлиської школи Василь Олександрович Сухомлинський.